Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Перший тур: за «фотофінішем»...

2 листопада, 2004 - 00:00

Пройшов перший тур виборів президента України. У момент, коли пишуться ці рядки, ще немає остаточних результатів, але основні якісні результати ясні.

По-перше, вибори відбулися при надзвичайно високій активності громадян України — помітно більшій, ніж на всіх попередніх виборах. У них брали участь 74,5% виборців (для порівняння: в попередніх президентських виборах 1999 року — 69,8%). Всупереч прогнозам, вибори пройшли за нормальних умов, без серйозних порушень та інцидентів.

По-друге, визначилися два лідери президентських перегонів: на першому місці Віктор Янукович, на другому — з невеликим відривом — Віктор Ющенко. Жоден iз них не набрав 50% голосів, таким чином, має бути другий тур за їхньої участi.

По-третє, спокійне проведення виборів, відмова від розігрування «силового варіанту», схоже, свідчить про те, що ті, хто готував подібний варіант, побачили, що він не лише безперспективний, але й б’є рикошетом у тих, хто його використовує. Тому можна чекати, що й сама підготовка до другого туру пройде більш спокійно і без таких ексцесів, які спостерігалися перед першим туром.

А до дня виборів ексцеси, на жаль, були. «Перегони» кандидатів проходили дуже гостро, мабуть, надміру гостро. Штаби кандидатів не гребували і звинуваченнями особистого характеру, що не робить їм честі. Треба, проте, помітити, що фаворит перегонів Віктор Янукович жодного разу не опустився до подібних звинувачень на адресу своїх конкурентів (в тому числі й на адресу Віктора Ющенка), незважаючи на те, що Ющенко багато разів ображав і всю чинну владу, і особисто Януковича.

Ряд моментів у результатах виборів потребує роз’яснення.

Може виникнути питання: як могло трапитися, що Ющенко переміг у більшому числі областей, а в цілому перемагає Янукович? Відповідь проста: Ющенко перемагав переважно в малонаселених областях Західної України, Янукович — в густонаселених областях Сходу. Наприклад, у шести областях Галичини і Поділля виборців менше, ніж у двох областях — Донецькій і Луганській, де Янукович отримав понад 80% голосів виборців.

Для порівняння нагадаємо, що в США, де вибори проводяться за штатами, далеко не завжди переможцем стає той кандидат, який переміг у більшості штатів. Причина та ж сама: число «виборщиків» від густонаселених штатів більше, ніж від маленьких.

Перед виборами йшла активна дискусія про те, як дати можливість проголосувати українцям, які мешкають за кордоном. Цікаво зазначити, що опозиція спочатку інтенсивно домагалася відкриття таких дільниць, а під кінець кампанії різко заперечувала проти відкриття додаткових дільниць у Росії. У результаті значна частина наших співвітчизників за рубежем (особливо — в Росії) проголосувати не змогла.

І перед виборами, і відразу ж після їх завершення багато говорилося про «соціологічні війни», суперечності в соціологічних даних і подібне. Тим часом, дані передвиборних досліджень, проведених основними, найбільш авторитетними в Україні соціологічними центрами, як правило, відрізнялися мало, в межах статистичної похибки. Так само мало відрізнялися й дані різних опитувань за результатами голосування в день виборів (екзит- полів). І соціологічні дані, і результати екзит-полів виявили загальну тенденцію — зростання за останній місяць рейтингу Януковича, який iз середини вересня перевершив рейтинг Ющенка. Щоправда, до дня виборів він виріс не настільки, як чекали соціологи, так що на виборах розрив між ними виявився лише на рівні 1—2 %.

Доцільно підтвердити сказане декількома цифрами. За результатами опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології 20— 26 жовтня, розрив у рейтингах між двома лідерами становив 4,4% на користь Януковича. Усього в день 31 жовтня різними соціологічними структурами було проведено три екзит-поли. За їхніми даними, розрив на користь Януковича становив відповідно 3,9%, 3,7% і 4,3%. (Перша із цих цифр отримана консорціумом у складі чотирьох найбільш авторитетних соціологічних центрів у ході так званого національного екзит-полу.) Ці цифри досить добре відповідають попереднім результатам виборів. Істотно відхиляється від них результат четвертого екзит-полу, проведеного двома з чотирьох центрів названого консорціуму. Причина, очевидно, в тому, що цей екзит-пол проводився за абсолютно іншою методикою, яка в Україні досі не застосовувалася (так зване анонімне опитування), і досвід інтерпретації її результатів поки що не розроблено.

Таким чином, має бути другий тур. Ясно, що обидва кандидати, які вийшли в нього, докладуть максимум зусиль для своєї перемоги.

Оскільки навряд чи хтось із їхніх прихильників у другому турі раптово й різко змінить свої наміри (принаймні, таких буде мало), то результат виборів визначать голоси тих, хто проголосував за інших кандидатів, — передусім, «червоного електорату», прихильників Мороза, Симоненка, Вітренко і Яковенка.

Проте Янукович має також додатковий резерв: у регіонах його переважної підтримки — східних і південних областях — явка в першому турі була далекою від максимальної; підвищення там явки може додати йому голосів. У Ющенка такий резерв помітно менший, оскільки явка на Західній Україні була набагато вищою, і резерв його прихильників практично вичерпано.

Олексій ТОЛПИГО, політолог, Київський центр політичних досліджень і конфліктології
Газета: