Повільно, хоч і не зовсім упевненою ходою, країна виходить з череди зимових свят. Циклон масового святкування — сьогоднішнього Василя (він же — старий Новий рік) і Хрещення — пересунеться на Захід. Але після 20 січня і там почнеться відпочинок нирок від перевантаження алкоголем, а шлунків — від переїдання. Важке випробування святами закінчиться тихим застоєм — громадяни будуть зі схованок вишкрібати гроші, що залишилися, а бізнес чекати, поки їм (тобто покупцям) удасться що-небудь зібрати. Дароване Верховною Радою право відпочивати зайвий день, якщо свято припадає на вихідний, на початку 2000 року створило враження святкового безробіття. У принципі, свят у нас не так уже й багато — десяток. До речі, додаткових вихідних у нас, фактично, стільки ж, як і в працелюбних німців. У Німеччині, в залежності від законів тієї або іншої федеральної землі, трудящі, крім чергової відпустки, гуляють максимум 11—12 днів у році. Світову ж першість за кількістю свят, як повідомляє московська газета «Сегодня», утримує Таїланд — 19 днів. Не набагато відстає й Південна Корея — 17 днів, японці і тайванці відпочивають 15 днів у році, ну а індонезійцям доводиться задовольнятися «лише» 13 днями.
У наших сусідів, росіян, свят, фактично, як і в нас, 8 і 10 — вихідних днів. Але, як і в нас, якщо вони припадають на звичайні вихідні, то переносяться. Це, до речі, не так слов'янський, як азіатський звичай. У Японії вже десятиріччями свято дотримуються традиції так званих «блакитних понеділків», на які переносяться офіційні свята, що збіглися з вихідними. А в тій же Німеччині, як у нас при соціалізмі, свята не переносяться і пропадають.
Наша схожість з Японією, щоправда, закінчується лише перенесенням вихідних. Можливо, тому що сонце в них встає значно раніше, ніж у нас, то і в святкових питаннях вони просунулися значно далі. «Блакитні понеділки», зазначає московська «Сегодня», у них вважаються важливим чинником державної політики оздоровлення економічної кон'юнктури шляхом підвищення попиту. Як свідчить статистика, щорічно вони дають економіці додаткове 520 мільярдів єн, і це — не межа. На думку голови Всеяпонської асоціації за перехід на чотириденний робочий тиждень Рютаро Кашимура, процвітання економіки настане лише тоді, коли люди стануть більше відпочивати — ходити в кіно, ресторани, відвідувати спортивні клуби і парки, природно, залишаючи там свої гроші.
Оскільки святкова статистика в наших держорганів асоціюється лише з кількістю затриманих у нетверезому вигляді, грабежів, інших злочинів або лих, оцінити економічні наслідки свят досить- таки складно. Але, в принципі, навіть початківець-рекламіст знає, що кувати рекламу треба перед новорічно-різдвяними святами, а в першій половині січня на цьому ринкові — повне затишшя. У Львові 5 січня мені показували порожній «Макдональдс» — кому спаде на думку купувати чізбургер за 3 гривні, якщо громадяни вже підготували напої та наїдки до Різдва? Та й узагалі, в місті «кавової культури» — напівпорожні кав'ярні. Складається враження, що населення найохочіше розлучається з грішми переважно під час святкування в нас Днів міста, які ніколи не переносяться. Ну а відпочинок приноситиме країні прибуток лише тоді, коли нашим громадянам не треба буде використовувати свято для ударної праці на городі, коли час, витрачений на приготування обіду, коштуватиме дорожче, ніж націнка в кав'ярні! Іншими словами, коли громадянам вже не треба буде боротися за виживання, країна зможе подумати і про прибутки від відпочинку.
