Традиційний протокол підписали в Астані члени групи високого рівня (ГВР) про формування ЄЕП Росії, України, Казахстану та Білорусі. Як сказав «Дню» помічник першого віце-прем’єра та міністра фінансів України Миколи Азарова Віталій Лук’яненко, «послухали прохід ратифікації угоди в національних парламентах, вирішили створити постійно діючу робочу групу з розробки текстів міждержавних угод, які описують функціонування Єдиного економічного простору». «На наступному засіданні ГВР має намір продовжити роботу із узгодження значного пакета документів...», — інформує прес-служба міністерства закордонних справ Казахстану.
Україну, де опозиція створенню ЄЕП серед країн четвірки найсильніша, в Астані представляли перший віце-прем’єр і міністр фінансів. Білоруську делегацію на переговорах очолював заступник голови уряду Андрій Коб’яков, казахстанську — віце-прем’єр Сауат Мінбаєв, російську — міністр промисловості й енергетики Віктор Христенко.
Після засідання В. Христенко заявив, що далі група займатиметься підготовкою документів, що регулюють питання не створення, а функціонування ЄЕП. «Ми вже перейшли до фази підготовки конкретних проектів основних робочих документів функціонування ЄЕП, і цей пакет досить великий», — відзначив міністр. Він упевнений, що основні роботи зі створення механізмів функціонування ЄЕП можуть закінчитися протягом 3—4 років. В. Христенко пояснив, що обговорюватимуть три типи законодавчих актів. Передусім, це норми, що є єдиними та згідно з якими рішення прийматиме єдиний наднаціональний орган. Передбачається також обговорити міжурядові норми, коли рішення прийматиме національний орган, але тільки за взаємною згодою всіх учасників. Третій тип норм, сказав російський міністр, пов’язаний із гармонізацією відносин у макроекономіці та кредитно-грошовій політиці, тобто у сферах, де формування ЄЕП не вимагає переходу до настільки високого ступеню інтеграції, але потребує гармонізації відносин. «По суті, ми маємо виробити проект економічного кодексу життя в новому форматі, щоб слідом розпочати активний переговорний процес щодо всіх нюансів, пов’язаних із його реалізацією», — заявив Христенко. Завершення роботи над проектною основою законодавства та ратифікація угод про ЄЕП стане «кращим підтвердженням живучості та правильності блискучої ідеї» президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва про побудову єдиного економічного простору на євразійському просторі, — полестив господарям заходу В. Христенко.
Отже, уже вщухлі розмови про єдиний орган ЄЕП (нагадаємо, що цей постулат суперечить Конституції України) знову ходові. Після зустрічі керівників делегацій із Н.Назарбаєвим А. Коб’яков повідомив: до літа 2004 року передбачається провести «фундаментальний аналіз національних законодавств чотирьох країн, щоб виявити ті напрями, які необхідні для вдосконалення законодавства, та вийти на норми угод щодо єдиного економічного простору». Можна припустити, що ще до того, як Україна ратифікувала договір про ЄЕП, нашу Конституцію планують підігнати під неіснуючі ще стандарти ЄЕП.
Так, С. Мінбаєв зазначив, що сторони розраховують на те, що до літа парламенти чотирьох країн ратифікують документи, раніше підписані в рамках створення ЄЕП. «Принаймні, ми в Казахстані 28 квітня виходимо вже на пленарне засідання (парламенту)», — відзначив С. Мінбаєв.
Для глави української делегації, мабуть, було б розсудливіше взагалі не зачіпати питань ратифікації. Як кажуть, не впевнений — не обганяй. Цитування слів президента Казахстану про те, що ЄЕП — це передусім завдання зі створення спільного ринку з урахуванням економічного зростання держав «четвірки» в середньому на 8% на рік — це, напевно, доречне. Але, хоч як це дивно, М. Азаров висловлює думку: ратифікація документів ЄЕП парламентами України, Казахстану, Білорусі та Росії в найближчі 1—1,5 місяця «дасть позитивний імпульс роботі над текстами угод», що забезпечують подальший процес формування ЄЕП. Тим часом дата обговорення угоди про ЄЕП, схваленої й переданої урядом до Верховної Ради, ще не запланована. Очевидно, зараз на український уряд і парламент чинять певний тиск, пов’язаний із необхідністю синхронної ратифікації цієї угоди.
Нескладно припустити, що спроба ратифікації ЄЕП здатна спровокувати чергову парламентську кризу в Україні. Адже парламентська більшість ще не закінчила політреформу. Ситуацію у Верховній Раді складно назвати прогнозованою й без ЄЕП...
