Міністерство економіки чекає збереження нинішнього обсягу виплат «тіньових» зарплат в Україні, не зважаючи на зниження ставки прибуткового податку до 13%. Про це заявив міністр Валерій Хорошковський. На його думку, приватний бізнес не піде на легалізацію зарплат через усе ще дуже високі податки на Фонд заробітної плати. За даними Мінекономіки, українські підприємства вимушені сплачувати у вигляді різних зборів до держ- бюджету до 50% від нарахованих зарплат. Крім прибуткового податку, йдеться про збори до Пенсійного фонду (32%), Фонду соціального страхування (2,9%), Фонду зайнятості (1,9%), Фонду страхування від нещасних випадків на виробництві 0,7—1,5%). У жодній іншій країні Європи нема настільки жорсткого навантаження на зарплатний бюджет підприємств.
На сьогодні в Україні практично весь малий і середній бізнес, а також частково і великий, використовує тіньові схеми під час виплати заробітної плати. Використання конвертаційних центрів при цьому стало вже немодним через посилення контролю за комерційними банками з боку податкових органів та НБУ. Але вітчизняне законодавство все ще дає можливість порівняно легально провести «обналичку» досить великих сум, не ризикуючи бути звинуваченим у відмиванні грошей. При цьому бізнесмени зізнаються, що були б раді відмовитися від подібних лазівок і перейти на повну сплату податків. Але не за ставкою 50% від Фонду зарплати.
Сьогодні в уряді триває дискусія про запровадження так званого єдиного соціального податку для підприємств. Його ініціатором і головним лобістом є Рада приватних підприємців. Вона наполягає на тому, щоб до єдиного соцподатку було включено всі види зборів, а ставка не перевищувала 25%. При цьому голова Ради приватних підприємців Ксенія Ляпіна зазначає, що швидку та повну легалізацію Фонду заробітної плати забезпечить лише скорочення ставки соцподатку хоч би на першому етапі до 15%. Ідею єдиного соціального податку на Фонд зарплати тепер відкрито підтримало й Міністерство економіки.
Проти єдиного соцподатку виступають Пенсійний фонд і Міністерство соціальної політики. Міністр Михайло Папієв вважає цю пропозицію голим популізмом. Пенсійний фонд побоюється, що внаслідок зниження ставок відрахувань можуть постраждати його доходи. Інтереси пенсіонерів в Україні завжди були могутнім аргументом у будь-яких політичних суперечках. Саме тому уряд досі не наважився ініціювати законопроект про зниження податкового навантаження на Фонд заробітної плати. Можливо, ситуація хоч якось зміниться після відкритої заяви міністра економіки, який назвав нелегальні зарплати головним джерелом тіньового сектора.
Валерій Хорошковський пропонує одночасно зі зниженням податкового навантаження на Фонд зарплати оголосити так звану амністію капіталу фізичних осіб. Тобто доходи громадян, із яких раніше не було сплачено податки, не вважатимуть незаконними. На думку міністра, цей крок матиме великий психологічний ефект. Схоже, саме у сфері психології знаходитиметься головна проблема, що визначає успішність ініційованої урядом податкової реформи. Приклад Росії, яка вже наступного року після запровадження 13-відсоткового податку на доходи громадян зафіксувала зростання бюджетних надходжень, повинен надихати наших держчиновників.
Міністерство соціальної політики може відіграти роль фільтра, який відсіє відверто ризиковані ініціативи. Як кращий аргумент могло б стати нехай навіть закрите дослідження, проведене відповідними службами. Їм досить хоч би приблизно визначити відсоток приватних компаній, які не використовують видачу заробітної плати у конвертах. А легалізація заробітної плати може мати найприємніші наслідки для держбюджету. У США понад третину, а в Швеції понад половину державного бюджету формують саме за рахунок прибуткового податку з громадян. Очевидно, там конверти використовують виключно в поштових цілях.
