Президент України Леонід Кучма відкрив учора дводенну науково-практичну конференцію «Нові політичні реалії України на рубежі тисячоліть», на якій керівники центральних і місцевих органів влади, лідери політичних партій і громадських організацій, вчені-політологи розглядають концепцію реформування політичної системи країни. За словами Президента, головне завдання конференції — розробити концептуальні принципи реформування політичної системи. Л. Кучма підкреслив, що це перша за роки незалежності конференція такого масштабу. Проведення цього форуму, за його словами, зумовлене необхідністю проаналізувати і узагальнити зміни в політичній системі, які сталися в Україні за роки незалежності, повідомило агентство Інтерфакс-Україна.
Президент нагадав присутнім, що конференції передувала робота створеної за його розпорядженням робочої групи на чолі з віце-президентом Національної академії наук України, директором Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАНУ Іваном Курасом. Саме вона і розробила розглянутий на конференції проект концепції реформування політичної системи. За словами Президента, «круглі столи» за темою, що вона розглядається на нинішній конференції, пройшли вже, зокрема, у Києві, Харкові, Дніпропетровську, Івано-Франківську. Глава держави сказав, що проект концепції після конференції буде винесений на широке громадське обговорення, після чого він буде доопрацьований і затверджений його указом.
Президент також висловив ряд міркувань про досягнення країни. Головним досягненням незалежної України він вважає те, що держава і суспільство за роки незалежності жодного разу не були поставлені перед «критичними, небезпечними випробуваннями». «Україна — практично єдина країна в СНД, якій це вдалося, причому не за рахунок обмеження прав і свобод громадян», — вважає Л. Кучма. Він також відніс до незаперечних досягнень незалежної України «забезпечення єдності і зв’язків між глибокими демократичними перетвореннями і зміцненням політичної стабільності, громадянського миру». Разом з тим Президент підкреслив, що необхідно «усвідомлювати всю вагомість цих завоювань і цінити їх», оскільки, за його словами, у країни «проблем вистачає». За словами Л. Кучми, Україна за роки незалежності зіткнулася з рядом колізій, котрі провокують суспільне напруження, і загрозу «гострих конфліктів», і провокували владу на недемократичні силові дії, яких, на думку Президента, вдалося уникнути.
Мабуть, саме колізії останніх кількох місяців і привели політичні еліти до усвідомлення необхідності проведення політичної реформи в країні, після чого політична система хоч би теоретично була спроможна відповідати часу (дотепер можна було говорити лише про певну трансформацію політичної системи радянського зразка) і адекватно реагувати на виклики. Саме таким, за логікою речей, повинне стати практичне наповнення реформи, теорія якої розглядалася учора і сьогодні на конференції.
З другого боку, вже можна говорити про чергову спробу адміністративної реформи, яка, очевидно, покликана стати частиною більш глобального процесу — якщо розглядати в цьому контексті досить суперечливий Указ Президента про введення інституту держсекретарів, котрий викликав далеко не однозначні коментарі. Судячи з усього, аргументи прихильників законодавчого оформлення процесу прийняті до уваги. Глава адміністрації Президента України Володимир Литвин заявив учора, що призначення на посади держсекретарів почнуться після відпрацювання положення про держсекретарів і порядок їх призначення і підкреслив необхідність узгодження діяльності держсекретаря, щоб не виникало розбіжностей між держсекретарями і міністрами, передає Інтерфакс-Україна. В. Литвин підкреслив необхідність чітко прописати повноваження держсекретарів, відзначивши, що вони будуть призначатися Президентом за поданням прем’єра, який буде погоджувати кандидатуру з відповідним міністерством. Затримка з призначеннями держсекретарів, за його словами, пояснюється необхідністю часу для того, щоб «пристрасті вляглися, щоб не розтягли по політичних квартирах ці посади». І положення, в якому, крім усього іншого, треба буде врахувати специфіку міністерств, особливо в Міністерстві оборони і МВС, повинно бути розроблено «до кінця місяця, можливо, раніше».
