Повна назва програми — «Діаманти українського кіна. Відновлені фільми Олександра Довженка» доволі точно відбиває її характер. Адже фільми демонструватимуться з цифрових носіїв у відреставрованому варіанті.
Повне видання оновлених стрічок було презентоване ще у 2006 р. У роботі над проектом поєднали зусилля інституції різних держав — Національний центр Олександра Довженка і Держфільмофонд Росії (Бєлиє Столби), а також російська фірма, що забезпечила всю справу технічно. Сама якість роботи — виняткова, а з огляду на те, що цим займалися державні структури, дуже часто в питаннях культури або байдужі, або некомпетентні — дивовижна. Були проведені повна — покадрова — реставрація всіх фільмів Довженка і цифрове відновлення зображення і звуку. На презентації 2006 року показали демонстраційний фільм «Портфоліо — до і після реставрації»: можна було порівняти, якою стала якість зображення.
Це дійсно вражає: прибрані всі плями, дефекти, ознаки старіння, зображення перестало тремтіти, на кольорових стрічках всі відтінки набули первісної свіжості. Тішило навіть суто зовнішнє оформлення кожного ДВД — з кадрами з фільмів, із фрагментами з рукописів режисера, з ѓрунтовною брошурою про ті фільми, що є на даному диску.
Загалом випущено 10 дисків з 27 годинами матеріалу і 19 фільмами. В колекцію увійшли, зокрема, такі раритети, як короткометражки «Ягідка кохання» (1926), «Сумка дипкур’єра» (1927), незавершений (точніше, грубо обірваний сталінською владою в 1951 році) «Прощай, Америко», документальні стрічки воєнних років — «Визволення», «Битва за нашу Радянську Україну», «Перемога на Правобережній Україні та вигнання німецьких загарбників за межі українських радянських земель». Значущі ранні фільми — «Звенигора», «Арсенал», «Земля» увійшли в двох варіантах — німих і звукових — останні зроблені на студії «Мосфільм» на початку 1970-х років. На останніх трьох дисках — фільми, зняті вже після смерті Довженка за його сценаріями Юлією Солнцевою — «Поема про море», «Повість полум’яних літ», «Незабутнє», «Золоті ворота». До речі, саме через наявність цих картин, які взагалі-то до кінотворчості Олександра Петровича мають достатньо опосередковане відношення, «Колекцію» поки що не може побачити широкий глядацький загал. Адже «Мосфільм», якому належать фільми Солнцевої, обмежив нашу сторону, надавши права на ці стрічки лише на три роки. Тож загальний наклад — лише 1000 примірників, по суті, це презентаційно-подарункове видання, яке розповсюджувалося по амбасадах, офіційних установах тощо.
Тож «Діаманти...» є рідкісною нагодою для українського глядача побачити класику українського кіна. Загалом у «Києві» будуть продемонстровані такі фільми: «Земля» (1930 р.), «Ягідка кохання» (1926 р.), «Сумка дипкур’єра» (1927 р.), «Звенигора» (1927 р.), «Арсенал» (1929 р.), «Іван» (1932 р.), «Аероград» (1935 р.), «Мічурін» (1948 р.), «Щорс» (1939 р.), а також документальна стрічка Михайла Донця «Олександр Довженко. Роздуми після життя» (1992 р.)
Ретроспектива триватиме тиждень, до 11 лютого.
