Учора інформація з різних джерел свідчила про те, що наповнюватиме бюджет, зверстаний минулим урядом, той самий міністр фінансів — В. Пинзеник. Нагадаємо, минулого тижня, не чекаючи призначення нового глави уряду, уряд колишній, який носить гордий статус виконувача обов’язків, у парламенті представив проект головного фінансового документа на наступний рік — державного бюджету-2006. Не згадуючи, звісна річ, про стан залишеного новим призначенцям бюджетного господарства, міністр фінансів Віктор Пинзеник, представляючи проект, заявив, що в 2006 році уряд прогнозує зростання внутрішнього валового продукту на рівні 7% й інфляцію на рівні 8,7%.
За Пинзеником, мінімальна пенсія в 2006 році становитиме 366 грн., а мінімальна зарплата — 400 грн. Крім того, заплановане підвищення пенсій ліквідаторам на Чорнобильській атомній електростанції та закладені кошти на виплати військовослужбовцям. Прожитковий мінімум із 1 січня становитиме 453 грн., а з 1 жовтня наступного року — 472 грн.
Звісна річ, що таке підвищення соціальних виплат змушує закласти в проект збільшену витратну частину бюджету — 127,444 млрд. грн. Незрозуміле тільки одне: якщо за скромніших витрат попереднього бюджету досі існують сумніви щодо реальності його виконання, де можна буде знайти гроші для бюджету- 2006? Поки що планують заробити 118,706 млрд. грн., але яким чином, Пинзеник не розповідав.
При цьому головними чинниками економічного зростання наступного року уряд вважає зростання споживчого попиту домогосподарств і поновлення інвестиційної активності в країні. Зокрема, планується збільшити рівень прямих іноземних інвестицій в Україну до $2,6 млрд. Одразу згадуються мільйони, які мали прийти в нью-Україну після виборів, яких, проте, так і не дочекалися (мiльйонiв).
Але бюджет містить не тільки оптимістичні прогнози. Наприклад, у планах уряду на наступний рік більше купувати за кордоном, аніж продавати. Заплановане зростання експорту товарів і послуг на 8,5%, тоді як імпорт збiльшиться на 13%. Пояснюється це, звісно, ворожою інтервенцією на українські експортні ринки — погіршенням зовнішньоекономічної кон’юнктури та посиленням конкуренції. Про реприватизацію і політичні розбірки ані слова.
Єдине постійне, що пообіцяв Пинзеник парламентаріям, — банківський курс. У проекті бюджету він запланований на колишньому рівні — 5,05 грн./$1.
Парламентарії проект вислухали і почали радитися. Попри те голова Верховної Ради Володимир Литвин заявив: «якщо бути об’єктивним, такий бюджет не потрібен Україні», він закликав зважати на реальну ситуацію та прийняти проект до розгляду.
А комітет у свою чергу рекомендував парламенту взяти проект до розгляду. Однак розгляд зовсім не гарантує швидкого прийняття. Хоча свіжоспечений прем’єр заявляв ще до представлення проекту бюджету та свого призначення, що до кінця року бюджет на наступний рік буде прийнятий, і закликав до співпраці з Верховною Радою для створення бюджету розвитку. Однак не факт, що депутати не вирішать приберегти бюджетний козир до парламентських виборів, щоб потім довго і нудно приймати до нього поправки, обвинувачуючи своїх противників у невдалому проекті.
До того ж не варто знімати з шальки терезів невиконаний бюджет-2005. Звісно, Єхануров заявляв, що його виконають за будь-яких несприятливих умов, однак більшість експертів продовжує стверджувати: якщо не вдасться перепродати НЗФ і «Криворіжсталь», виконання програми приватизації, а, відповідно, і бюджету-2005 року — утопічне.
КОМЕНТАРІ
Ігор БУРАКОВСЬКИЙ , директор Інституту економічних досліджень і політичних консультацій:
— Бюджет-2006 цілком традиційний, він не кращий і не гірший за всі інші бюджети в країні з моменту оголошення незалежності. У принципі, він достатньо реалістичний і виконуваний, але, природно, як у будь-якому іншому подібному документі існує безліч ризиків. Проблема тільки в тому, як ці ризики враховуватимуть при підготовці бюджету та як можна буде їх нейтралізувати. Але це вже справа вузькоспецифічної професійної дискусії: що треба робити, якщо щось не спрацює.
Віталій ХОМУТИННИК , народний депутат:
— У представленому проекті бюджету є кілька невідповідностей реаліям сучасного економічного стану країни. Макроекономічні показники, окреслені на наступний рік, значною мірою завищені. Це стосується зростання ВВП, запланованого на рівні 7%. Цього року він становитиме 3,5—4%, а тенденції на покращання наступного року поки що не спостерігається. Тим паче, з урахуванням майбутнього вступу України до СОТ. Я не вірю, що вдасться залучити стільки інвестицій. Цього року вдалося залучити тільки 500 млн., а перспектив на поліпшення не видно, особливо з урахуванням того, що проблема реприватизації залишається відкритою, а податкова реформа не рухається. Інфляція ж, навпаки, занижена — 8,7%, тоді як ціна на газ підвищиться. Ще ціла низка макроекономічних чинників свідчить про те, що доходи бюджету щонайменше на 10 млрд. завищені, а отже, витрати будуть недофінансовані, а підвищення соціальних виплат може залишитися тільки на папері.