Завжди приємно отримувати листи. «Творців» епістолярного жанру розділяють кордони, митні бар'єри, валютні заслони. З'їздити зараз до тієї ж Москви на кілька днів — досить накладно, телефон — теж дороге задоволення. Таким чином, пошта залишається найдоступнішим засобом спілкування між людьми, яких розділяє не одна сотня кілометрів.
Листи йдуть довго. Та найстрашніше полягає не у цьому, а в тому, що їх розкривають. Якісь підлі людці постійно порпаються у чужих конвертах, очевидно, прагнучи знайти там гроші.
На останньому конверті, отриманому мною із Москви, виразно простежуються сліди чужого втручання: його розірвали по лінії склеювання, а потім запечатали канцелярським клеєм. Та це ще не все. Яким же було моє здивування, коли, крім листа від родичів, я виявив там ще один лист. Абсолютно незнайомий мені Юрій Іванович із Москви писав: «...Томочко, посилаю тобі 10. Якщо вони до тебе дійдуть — дай мені знати. Якщо ні — теж повідом...».
Наскільки я можу покладатися на свою дедукцію, ці горезвісні «10» (доларів чи тисяч рублів?) уже ніколи не потраплять до абсолютно незнайомої мені киянки Тамари. Як, утім, і лист. Оскільки адреси на ньому ніякої не було, довелося його знищити.
Неясним у всій цій історії для мене залишилося тільки одне — навіщо люди, які розкрили конверт, поклали осиротілі паперові листочки, до листа, адресованого мені?
КОМЕНТАР
Як повідомили у Центрі по зв'язках iз громадськістю об'єднання «Укрпошта», всередині цього відомства існує Служба поштової безпеки (співробітники якої, до речі, не так давно стажувалися у США). До її обов'язків і входить розслідування усіх випадків поштового «потрошительства». Крім того, «Укрпоштою» спільно з МВС України розроблено комплексну «Програму боротьби зі злочинністю на 1996—2000 роки», згідно з якою усі випадки розкриття поштової кореспонденції мають фіксуватися і розслідуватися. Тому, якщо до вас прийшов лист із слідами «вторгнення», викидати його не слід (що у моєму випадку було помилкою), а потрібно звернутися до свого відділення зв'язку (або на поштамт), написавши відповідну заяву і додавши «пошкоджений» конверт.
У прес-службі Київської митниці щодо нас — відправників та одержувачів поштової кореспонденції — настроєні суворо і категорично. Міжнародна пошта (зокрема, листи) перевіряється в обов'язковому порядку. Причому не тільки тому, що митники сподіваються знайти там горезвісні «бакси». Виявилося, що мова йде про більш серйозний вид правопорушення — наркобізнес. Нині у поштових конвертах і навіть під наклеєними поштовими марками наркоділки умудряються переправляти через кордон досить-таки пристойні дози сильнодіючих наркотиків.
Що ж стосується валюти, то пересилати її у листах не можна. Якщо її виявлять у якомусь листі, то вилучать і конфіскують. Офіційно — у прибуток держави. У судовому порядку, природно. А щоб пересилати валюту в посилках, її потрібно обов'язково задекларувати (незадекларовані іноземні грошові знаки також вилучаються і надходять у прибуток держави). Проте... врахуйте, якщо валюта, що пересилається у посилці, задекларована і, тим більше, якщо мова йде про велику суму — це значно підвищує ризик незаконного вторгнення в неї (і, можливо, навіть з експропріацією усієї суми якимись темними особистостями). Тому і поштовики, і митники одностайно заявляють: не варто для пересилки валюти з країни в країну використовувати поштові конверти, бандеролі і посилки. Для переказу грошей існують простіші, надійніші і цивілізованіші способи. Поштовий переказ, наприклад.
