Космос — справа тонка. Від невдач у запуску супутників ніхто не застрахований. Вибухали й падали в океан російські, американські, французькі ракети. Можливі технічні неполадки, зовнішні умови, наприклад, погодні, нарешті, горезвісний людський чинник. Можна зрозуміти досаду, хоча деякі російські газети використовують слово лють, президента Медведєва. Приблизно тиждень тому він заявив у щорічному посланні Федеральним зборам: «До кінця року буде повністю сформовано супутникове угруповання ГЛОНАСС, а найближчі два роки завершиться створення основних цифрових навігаційних карт і почнеться використання супутникових навігаторів системи». Тепер зрозуміло, що нічого такого найближчим часом не буде.
Висловлюється декілька версій щодо того, чому сталася аварія. Віце-прем’єр Сергій Іванов заявив, що поки рано говорити про причини невдачі. Проте, як передає Інтерфакс, прямо заявив, що «якщо ракета не змогла вивести супутники, то проблема, зрозуміло, в розгінному блоці. Космічні апарати тут ні до чого». Йдеться про блок ДМ-3, який розробила й виробляє ракетно-космічна корпорація «Енергія». Слід зазначити, що це був уже третій, і стандартний старт трьох супутників серії ГЛОНАСС-М. До того ж, «Протон» — найнадійніша в історії космонавтики ракета. За останні 17 років усього сім невдач.
Інша версія — помилки в математичному забезпеченні запуску. Ракета вийшла на вищу орбіту, ніж їй було слід. За систему управління ракети-носія й розгінного блоку відповідає Науково-виробничий центр автоматики та приладобудування ім. Пілюгіна. Його представник заявив, що система управління та програмно-математичне забезпечення відпрацювали штатно, а причини невдалого пуску — швидше за все, якісь зовнішні чинники, як, наприклад, «неякісне паливо або неправильні вихідні дані щодо ваги головної частини ракети».
Ось тоді виникла третя версія — перевищення орбітального корисного навантаження (до нього входять розгінний блок і самі супутники). Деякі експерти говорять, що до розгінного блоку було заправлено на тонну палива більше, ніж треба, й тому ракета-носій не змогла розігнати навантаження до необхідної швидкості. Як пише газета «Комерсант» із посиланням на високопоставлене джерело в ракетно-космічній галузі, ця версія підозріло зручна для того, щоб винуватих не виявилося взагалі. За технологією спочатку відбувається повне завантаження блоку паливом, а потім частина його зливається, якщо треба. Але перевірити злитий залишок можна лише за пальним, гасом, а окислювач, яким є кисень, просто викидається в повітря, й на нього можна списати будь-яке перевантаження.
Керівники Роскосмосу на всіх перехрестях говорять, що нічого особливо небезпечного й страшного не сталося. Голова Роскосмосу Анатолій Пермінов повідомив, що в активний режим переводяться два резервні супутники. Навігаційний супутник нового покоління ГЛОНАСС-К, говорять чиновники, буде запущено з космодрому Плесецьк 28 грудня, незважаючи на те, що він іще не пройшов державних випробувань.
Попри оптимізм космічних і навігаційних начальників багато експертів говорять про те, що федеральна цільова програма ГЛОНАСС, в яку вже вкладено понад 140 млрд. руб., фактично зірвана. Це гарно можна сказати, що будуть підключені резервні супутники. Але ж у резерв вони були виведені не через хороше життя, а тому що вичерпали свій ресурс. І як вони поводитимуться на орбіті, ніхто зараз сказати не може. Із простих міркувань зрозуміло, що для компенсації того, що сталося, потрібні нові кошти й рік часу — це цикл виробництва космічних апаратів. Та й із самою апаратурою ГЛОНАСС є великі проблеми. Самарська компанія AGISLTD анонсувала сертифікацію «модему визначення координат із сертифікатом відповідності на навігаційний приймач ГЛОНАСС/gps «. Проте, як зазначають експерти Асоціації «ГЛОНАСС/ГНСС-Форум», усередині корпусу модему приймач СН-4706 «фактично не встановлений на плату, оскільки кріпиться до неї за допомогою двостороннього скотчу та поролонових вкладишів». Як за таких умов можна говорити про надійну роботу супутникового устаткування.
Вважалося, що ГЛОНАСС може займати 15% світового ринку навігаційних послуг. Зараз місце російської системи поквапляться зайняти європейська «Галілео» та китайська «Компас».
Судячи з усього, президент Медведєв підозрює, що проблеми падіння ракети й усієї системи ГЛОНАСС мають аж ніяк не технічний характер. На цю думку наводить те, що глава держави доручив генеральному прокуророві Юрію Чайці та голові контрольного управління адміністрації президента Костянтину Чуйченку не лише знайти відповідальних за втрату в Тихому океані трьох супутників, а й провести ревізію всієї програми ГЛОНАСС, чого ніколи не траплялося раніше. Російські ракети падали, зокрема й з іноземними супутниками, але генеральна прокуратура цими аваріями не переймалася.
Непрямим підтвердженням підозрінь президента в нецільовому використанні величезних коштів є підозріла метушня довкола страхувальника запуску. Конкурс на страхування супутників виграла маловідома компанія «Страховий центр «Супутник»». Згідно з даними Федеральної служби страхового нагляду (ФССН), за підсумками дев’яти місяців поточного року вона посіла 176-те місце за зборами. І не дуже зрозуміло, чи знайдеться в неї декілька десятків мільйонів доларів на відшкодування збитків від страхового випадку.
Поки ж генеральний прокурор Юрій Чайка обіцяв провести перевірку швидко й діяти жорстко. Але в тому, що знайдуться винні, чимало експертів сумніваються. Навіть якщо президент, як то кажуть, розлючений...
Зараз не згадують, що ще на початку року Україна хотіла приєднатися до виробництва елементів системи ГЛОНАСС. Уже тоді говорили, що не варто цього робити. Навіть не з технічних міркувань, хоча й вони важливі, а тому що президент Росії підозрює там велику корупцію. Нам замало своєї ?..
