16 липня, в річницю прийняття Україною Декларації про державний суверенітет, голодувальники біля Українського дому привітали зі святом усіх громадян та виголосили маніфест-звернення до українського народу. У зв’язку з госпіталізацією голови комітету Петра ШКУТЯКА звернення проголошувала Оксана НЕЖИВЕНКО: «Наша позиція є остаточною, свідомою і безповоротною. Ми залишаємося тут з метою захисту української мови, свободи слова та прав людини з єдиною вимогою — скасування законопроекту «Про державну мовну політику». Закликаємо громадян України, громадські організації та політичні сили приєднуватися до нас».
Попри те, що учасники закликають політичні сили долучатися, вони також наголошують на неприпустимості будь-якої агітації. «Ми закликаємо політиків обов’язково до нас приєднуватися, але сідати на ці сходи вже без політичної символіки, як громадяни України, як українці». Голодувальники також наполягали на недопущенні «югославського сценарію в Україні» — розколу її на західну та східну частини «окупаційною Верховною Радою». У мікрофон лунали класичні вислови «бусідо» (етичний кодекс самурая. — Ред.) з акцентом на тому, що немає значення, чи ти здобудеш перемогу, чи програєш — головне те, що ти борешся.
Новообраний голова комітету голодувальників Оксана НЕЖИВЕНКО заявила, що його члени готові до діалогу з владою, проте поки що остання такого бажання не виявила. Сьогодні громадська ініціатива «Український дім» співпрацює лише із Всеукраїнським комітетом захисту української мови. Саме ця організація протягом тижня забезпечувала протестувальників звуковою апаратурою. Ось як у розмові з «Днем» співпрацю з політичними силами коментує Олександр СОЛОНТАЙ, громадський діяч, член національного комітету «Молодіжної варти»:
— Протест біля Українського дому — це виключно громадянська акція, яка відбувається без підтримки жодної політичної партії. Вона організована звичайними українцями, також членами деяких громадських організацій. Але минулого тижня протестувальники дещо змінили свою позицію, звернувшись до вітчизняних політичних сил з вимогою їх підтримати і об’єднатись навколо захисту української мови. Тому зараз учасники акції протесту схиляються більше до формату спільної діяльності з представниками політики. Так, протестувальники тільки вітають кожного партійця, який приходить до стін Українського дому, щоб поспілкуватись із цими людьми. Тому я думаю, що розуміння між громадськими активістами та владою цілком можливе. Щодо опозиціонерів, які першими почали голодувати та які першими й завершили подібну акцію протесту, то ці депутати розійшлись з думкою, вважаючи, що вже перемогли, адже остаточне прийняття законопроекту було відкладено, натомість сьогоднішні протестувальники стверджують, що голодуватимуть до того часу, коли закон визнають недійсним. Тим часом провладні структури продовжують провокації навколо табору і протягом тижня загороджують та блокують автомобільні шляхи та в’їзди на територію біля Українського дому. Ми переконані, що це урядові машини. Окрім того, провокація здійснюється ще й з боку людей, які стоять поряд із табором біля Дому, не маю сумнівів, що цим особам зумисне заплатили за подібні дії (біля Українського дому також розгорнули свою акцію протесту орієнтовно десятеро осіб, «тили яких прикривали» працівники спецпідрозділу «Беркут». Ці мітингувальники тримали в руках плакати з написами на підтримку Європейської хартії регіональних мов або мов меншин, написані трьома мовами: українською, російською та англійською. — Авт.).
Моральну підтримку і пошану голодувальникам висловили Левко ЛУК’ЯНЕНКО, який напередодні маніфесту надіслав листа, де побажав усім «триматися до кінця», та Євген СВЕРСТЮК, який виступив від ініціативної групи «Першого грудня». «День» також став свідком, як учасникам акції подарував по червоній троянді заслужений лікар України Іван СВІСТОНЮК.
У таборі біля Українського дому постійно чергують лікарі, які стежать за самопочуттям голодувальників. Так, у бригаді медичної допомоги уже попрацювали лікарі з Києва та Івано-Франківська. Юрій, лікар зі Львова, розповів «Дню» про стан протестувальників: «Сьогодні більшість із голодувальників у задовільному стані. Аби підтримувати їхній стан здоров’я на стабільному рівні, ми проводимо певні медичні процедури. Адже під час голодування у людському організмі сповільнюються всі процеси, зокрема обмін речовин, з огляду на це потрібно слідкувати за мікрофлорою кишечника і регулярно виводити шлаки та токсини з організму, аби уникнути отруєння. Найважливіше та ефективніше, що можуть робити лікарі біля Українського дому, — це відстежувати зміни у здоров’ї голодувальників, а також наголошувати на вживанні води. Ходять чутки, що дехто відмовляється від госпіталізації, проте це пов’язано лише з тим, що до деяких із активістів уже навідувались представники державних служб. Українці, які хочуть долучитись до нас, повинні пройти певне медичне обстеження, до прикладу, вимірювання артеріального тиску, адже іноді сильного почуття ідеї буває замало».
Учора до активістів доєдналося ще п’ятеро осіб, що відновили їх кількісний статус, порушений госпіталізацією чотирьох голодувальників за минулі дні. Навіть під час оголошення маніфесту до лав громадської ініціативи було прийнято ще одну нову людину — Вадима ЛІСОВОГО. Тож станом на 16 липня голодують усього дванадцятеро осіб. Вадим Лісовий, заступник голови правління Коаліції учасників помаранчевої революції, поділився: «Давно хотів приєднатися до акції, багато про це думав, але сьогодні це вийшло трохи спонтанно, бо були чутки, що голодувальників хочуть «зняти». Так і вирішив. Колеги та друзі поставилися з розумінням, а от родина ще не знає. Вірю, що усе закінчиться перемогою. Як ви могли помітити, починалося голодування з кількох осіб. Одну людину госпіталізують — дві-три приєднується. Я спостерігав за цим і був тут весь час. Так, бачили ми і відверто провокативні дії, але тут усі свідомі люди — не реагуємо на такі речі. Якщо ж бажаєте побачити провокацію, то ось, будь ласка, по лівий бік від Українського дому стоять її представники — така собі російська мова за 20 гривень на годину».
«МОЛОДЬ ПІД УКРАЇНСЬКИМ ДОМОМ Я ПІДТРИМУЮ, АЛЕ...»
В’ячеслав КИРИЛЕНКО, народний депутат, лідер партії «За Україну!»:
— Ми припинили політичне голодування, оскільки досягли виконання нашої головної вимоги: Литвин підтвердив, що допоки він спікер, цей законопроект не буде підписано. Молодь, яка лишилася під Українським домом, самостійно ухвалила рішення про продовження голодування. Морально я їх розумію і підтримую. Проте, з точки зору політичного результату, їхня акція є неефективною. Однак тактичні розбіжності не є підставою для взаємних претензій. Об’єднана опозиція веде постійний діалог із молоддю, котра продовжує голодувати. Головне, що ми робимо спільну справу і маємо спільного ворога — режим Януковича. Якщо закон підпишуть — будемо боротися далі. Ми захистимо українську мову в будь-якому випадку.
«АКЦІЯ ДУЖЕ ЗАПОЛІТИЗОВАНА»
Валерій БОНДИК, народний депутат (Партія регіонів):
— Як людина я підтримую голодуючих — це висловлення їх політичної і громадської позиції. Однак як політик я розцінюю це неоднозначно. Подібні акції дуже заполітизовані. З одного боку, громадяни реалізують право на висловлення протесту, а з іншого — там задіяні політики, котрі спочатку оголошують голодування, а потім я їх бачу в парламенті. Гасел голодуючих я не бачив. Частина протестувальників висловлюється проти закону про мови, однак він ще не підписаний, тому я не зовсім розумію цієї акції.
