Життєва практика переконує, що найбільш бажаним було б оптимальне поєднання цих якостей. Але всі ми люди, а отже, не позбавлені певних недоліків — той несміливий, а той без потреби лізе в бійку. І ще якось так у нас виходить, що не лише політики, але й державні відомства прагнуть бути значущими й відомими самі по собі. А ось кращий підхід, це коли один одному підставляє плече. Нацбанк — Мінекономіки, а Мінфін, наприклад, Київській міськадміністрації. І так само — навпаки.
Із чого б це ми раптом знову заспівали цей римейк із Кота Леопольда? Та тому, що сьогодні проблеми економіки проходять нібито повз політиків, які зосереджені на виборах. І про неї, яка застигла в очікуванні цієї події, зараз згадують тільки тоді, коли безпосередньо порушено чиїсь інтереси або коли є можливість гарненько попіарити себе хорошого в очах виборців. Навіть Президент, який офіційно позиціонує себе як людина, яка знаходиться поза політичними сутичками, й дійсно іноді це доводить, не втримується від подібної спокуси. Чим інакше пояснити нещодавню його заяву про необхідність для України повного ядерного циклу і про намір цей наш «недолік» заповнити. Ну є в деякої радикальної частини суспільства така думка. А що з цього приводу думають учені, фахівці-практики, екологи, світова громадськість? Напевно наш Президент не чекав, що ця його позиція дістане негативну оцінку посла США...
А ще більше здивував недавно народний депутат Нестор Шуфрич, який привселюдно заявив як про факт, що здійснився, що українська АЕС переходить на американське ядерне паливо... Щось чув про наукові дослідження та експерименти і заявив поспішно... Чим дуже насмішив не тільки міністра фінансів, який опонував йому, але й багатомільйонну телевізійну публіку.
Колега пана Шуфрича по парламенту й, хоч як це дивно, член парламентського комітету з питань бюджету Катерина Фоменко виявилася ще сміливішою. Їй навіщось потрібно було передбачувати, що після виборів курс гривні «обвалиться лавиною». Тим часом у Національному банку, де не спростовували цей «сміливий» прогноз (напевно тому, щоб не залучати до цієї слизької теми громадської уваги), таких помислів, швидше за все, не мають. А ось голова Асоціації українських банків із цього приводу цілком справедливо обурився й закликав політиків притримати язики. Він нагадав, чим обернулася для країни одна лише заява колишнього президента, який повідомив, що «через три дні банківська система країни складеться як картковий будиночок»... «Політикам потрібно брати за приклад розсудливість і виваженість їхніх виборців, «доростати до їхньої політичної зрілості», не подавати сумнівних сигналів у суспільство, які формують у людей негативні очікування відносно фінансового ринку, підривання довіри до якого є надзвичайно небезпечним», — радить Сугоняко, відзначаючи дивне явище: чомусь кількість таких заяв різко зростає напередодні виборів...
У цьому плані радує надзвичайна стриманість і надзвичайна обережність Нацбанку. Зокрема, кількість прес-конференцій його глави можна порахувати на пальцях однієї руки. А зараз йому, мабуть, зовсім не до того. Економіка, чого гріха таїти, падає. І хоча Нацбанк у системі державних органів відповідає практично тільки за одну стабільність національної валюти, йому, мабуть, до всього є діло. Так, нещодавно він дуже істотно знизив розміри обов'язкових резервів, які повинні мати комерційні банки. З якою метою? Щоб влити в економіку додаткову кров, дати їй більше кредитних ресурсів, а отже збільшити ділову активність.
Щоправда, експерти зазначають, що це не такий уже й сміливий крок. Становище складне, й треба, мовляв, йти далі, дати економіці ще могутніший сигнал до розвитку. Але Володимир Стельмах не звик робити необачних ходів. Наступним його кроком могло б бути зниження ставки рефінансування Нацбанку, завдяки чому в економіку пішли б більш дешеві гроші. Але хто знає, якою в нинішніх умовах буде їхня якість, чи не приведуть вони країну до нового витка цінової спіралі. І Нацбанк поки що це питання не обговорює... І хто скаже, що йому не вистачає сміливості?.. Ризик, звичайно, благородна справа, але лише тоді, коли відповідальність не така велика. Ось тільки деяким іншим нашим відомствам, що відповідають, наприклад, за такі вузькі ринки, як м'ясо або цукор, її часто не вистачає.
