Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Повернення до світової еліти

16 грудня, 2003 - 00:00

На світовій першості з гандболу, що в неділю завершилася в Хорватії, жіноча збірна України посіла четверте місце. Цей результат є найкращим за всі роки виступів українок на чемпіонатах світу. І хоча наша команда залишилася без медалей, зате завоювала право виступити на Олімпійських іграх 2004 року в Афінах, що є безперечним успіхом. До цього участю в олімпійських турнірах могли похвалитися лише представниці українського баскетболу та волейболу.

Достроково забезпечивши собі вихід до півфіналу, українська збірна зустрілася в ньому з француженками, які напередодні вивели з боротьби тепер уже екс-чемпіонок світу — збірну Росії. Драматичний поєдинок, у якому для визначення переможця знадобився додатковий час, закінчився перемогою збірної Франції — 28:26. Наступного дня в матчі за бронзові медалі наша команда в рівній боротьбі поступилася збірній Кореї — 29:31. А чемпіонками світу стали французькі гандболістки, які у фіналі перемогли збірну Угорщини — 32:29.

Чи могли підопічні Леоніда Ратнера посісти вище місце? Певно, могли, адже за майстерністю українки не поступалися командам-призерам, а лідерів збірної — Марину Вергелюк і Олену Яценко — спеціалісти зарахували до когорти найсильніших гравців світу. Ось якби трішки більше везіння і, м’яко кажучи, не занадто прискіпливе ставлення суддів до нашої команди. За останні 10—15 років клас команд у жіночому світовому гандболі настільки вирівнявся, що на цьому чемпіонаті принаймні з десяток збірних з рівним успіхом претендували на медалі. А за такої ситуації результат матчу не завжди вирішують спортивні фактори. У тому ж матчі зі збірною Франції в кульмінаційний момент, коли наша команда повела 12:7, шведські арбітри відверто почали рятувати француженок, двічі залишивши українок у меншості й «не помічаючи» відвертих грубощів суперниць у нападі.

Сьогодні вже можна констатувати, що український жіночий гандбол переборов кризу, в якій опинився у середині 90-х років, і повертає втрачені позиції. Нинішня збірна, основу якої склали гандболістки запорізького «Мотора», київського «Спартака» та гравці, що виступають у провідних європейських клубах, з честю продовжила славні традиції, започатковані метром українського гандболу Ігорем Євдокимовичем Турчиним і легендарною київською командою «Спартак». Тож є підстави сподіватися на вдалий олімпійський дебют.

Євген МОРЕНЦОВ, «День»
Газета: