Антимонопольний комітет передав до уряду пропозиції про підсумки перевірок на ринку нафтопродуктів. Серпневий ціновий сплеск, за висновками фахівців комітету, не став наслідком змови учасників ринку. Перевірки підтвердили заяви найбільших нафтотрейдерів про те, що головною причиною кризи стало подорожчання нафти на світовому ринку. У результаті підвищилися ціни на сировину не лише для НПЗ, що належать російським компаніям, але й на нафту, яка видобувається в Україні і продається на аукціонах. Покупці були готові сплачувати більше, і «Укрнафта» не заперечувала. Як наслідок цього, на автозаправних станціях бензин тут же подорожчав на 20-30%.
У документах, переданих до уряду, головною загрозою для ринку нафтопродуктів називається запровадження місцевими адміністраціями цінових обмежень. Голова Антимонопольного комітету Олексій Костусєв повідомив, що ця ідея зараз обговорюється декількома главами облдержадміністрацій. На його погляд, якщо рiшення про максимальні ціни на бензин приймуть, невеликі фірми, які володіють АЗС, будуть витісненi з ринку великими компаніями. Таким чином, ризик проявів монополізму посилиться. Антимонопольний комітет запропонував Кабмінові офіційно роз’яснити місцевій владі, що, згідно з чинним законодавством, держрегулювання цін може запроваджуватися лише на ті групи товарів, які визначено урядом. Нафтопродуктів серед них сьогодні немає.
Також Антимонопольний комітет за результатами проведених перевірок, запропонував урядові запровадити постійний контроль над зміною реальних господарів АЗС. Йдеться про офіційну реєстрацію переходу прав власності на заправки. «В ході перевірок виявилося, що ми маємо інформацію про одного господаря мережі АЗС, а реально він вже давно їх продав. Причому насправді ними володіє вже третя компанія», — розповів Олексій Костусєв. За його словами, не маючи чіткої інформації про власників АЗС, Антимонопольному комітетові буде просто неможливо з’ясувати, чи є на тому чи іншому регіональному ринкові порушення принципів рівноправної конкуренції. Варто зазначити, що із запровадженням реєстрації переходу прав власності виникне ризик зловживань з боку «реєстратора», зокрема і з політичних міркувань. Щоб цього не сталося, Олексій Костусєв вважає за доцільне зобов’язати торговців бензином лише повідомляти уповноважені держоргани про зміну господаря АЗС.
Звернув увагу Антимонопольний комітет і на той факт, що держава не використала можливості підтримати стабільну внутрішню ціну на нафтопродукти за допомогою нафти, що добувається в Україні. У зв’язку з цим, комітет запропонував урядові скасувати продаж вітчизняної нафти на аукціонах. «Аукціон завжди збільшує ціну. У ситуації, що склалася, це вiдіграло негативну роль», — вважає Олексій Костусєв. Дискусія про необхідність нафтових аукціонів уже давно ведеться в уряді, і не виключено, що ціновий сплеск, який відбувся в серпні—вересні, може визначити остаточно рiшення Кабміну. Нагадаємо, що аукціони було запроваджено, щоб зробити прозорими операції з продажу української нафти, бо «Укрнафта» раніше не раз звинувачувалася в проведенні сумнівних операцій з фірмами-покупцями, близькими до керівництва компанії.
Окрім того, Антимонопольний комітет запропонував урядові «знайти можливість урегулювання з урядом Росії питань, які можуть впливати на обмеження імпорту нафти в Україну». Йдеться, вочевидь, про інформацію, що з’явилася в російських ЗМІ з приводу розробки проекту постанови Кабінету Міністрів РФ про заборону на поставки нафти в Україну тим компаніям, які не мають у нашій країні своїх нафтопереробних заводів. У найбільшій мірі така заборона може торкнутися російської компанії «Юкос», яка в себе на батьківщині зараз перебуває в немилості й переживає серію скандальних «наїздів» з боку правоохоронних органів. Україні запровадження такої заборони навряд чи буде вигідне, оскільки чим більше гравців на ринку, тим менше можливостей для зловживань і цінової дестабілізації.
Загалом аналітична робота Антимонопольного комітету, пророблена за підсумками кризи, виглядає досить ефектно, але її висновки явно запізнилися. Олексій Костусєв пояснив це банальною відсутністю в уряду налагодженої інформаційної бази про динаміку цін на нафтопродукти. Виявляється, щоб отримати ці дані, державні органи змушені виконати безліч різних процедур, що займають дорогоцінний час. Створенням оперативної та легкодоступної бази даних, як передбачається, уряд займеться вже найближчим часом. Планується, що прямий доступ до неї матимуть Мінекономіки, Мінпаливенерго, Держкомстат, Антимонопольний комітет і правоохоронні органи. Можливо, після цього ризики розглядатимуться в уряді не за підсумками кризи, а напередодні її можливого виникнення.
