Немає нічого таємного, що не стало б явним. За неофіційними даними, Україна розглядала можливість розміщення облігацій у рублях і вела переговори з низкою найбільших російських фінансових інститутів. Але саме український уряд не квапився афішувати своїх намірів розмістити цінні папери на російському ринку. Замість нього це зробив президент — голова правління «Сбербанка» Герман Греф. У кулуарах «Форуму Росія-2012», організованого «Сбербанком» і «Трійкою Діалог», він повідомив журналістів, що його державний банк, що є найбільшим у Росії, веде переговори з урядом України щодо залучення боргового фінансування для нашої країни. За словами Грефа, у нього наразі «немає побоювань з приводу того, що це не вдасться зробити». При цьому він додав, що від уряду України «Сбербанк» РФ «поки що звернення щодо двостороннього кредитування не отримував».
Україна, безперечно, потребує кредитів і інвестицій, і, на жаль, дедалі більше. Наша грошова система сьогодні дуже нагадує фінансову піраміду, яка живе за рахунок все нових і нових позик. Так, дефіцит платіжного балансу країни минулого року сягнув 2,45 мільярда дол., тоді як 2010-го цей баланс було зведено з профіцитом 5 мільярдів дол. При цьому, згідно з даними Нацбанку України, дефіцит поточного рахунку торік виріс утричі — до 9 мільярдів дол. із 3 мільярдів дол. 2010 року. При цьому профіцит рахунку операцій із капіталом і фінансових операцій, який можна назвати паличкою-стукалочкою для валютно-фінансової ситуації в країні, торік зменшився на 15% — до 6,8 мільярда дол. з 8 мільярдів дол. роком раніше.
Великі надії покладає наш уряд на співпрацю з Міжнародним валютним фондом. Але взаєморозуміння з ним, мабуть, наразі немає. Під час зустрічі прем’єр-міністра України Миколи Азарова з главою МВФ Крістін Лагард він намагався порозумітися і наводив, здавалося б, невідпорні аргументи. «Я їй сказав, — розповідав прем’єр нещодавно українським підприємцям, — що і Україна член МВФ, і Греція, наприклад, член МВФ. У Греції зараз 150 мільярдів заборгованості просто списується». «Вдумаймося в масштаб цифр, — продовжував Азаров, — 150 мільярдів просто списується, а ще 250 мільярдів реструктуризується під прибутковість 3,75%. Зараз суперечки ведуться під 3,75 чи під 3,5%, адже наша країна за населенням уп’ятеро більша, аніж Греція, і проблем у нас не менше». Одна з них — це велика зовнішня і внутрішня заборгованість держави. «Борги наші тягнуть нас, як то кажуть, але ми розрахуємося з боргами, вже такий графік є у нас — і ми розрахуємося з боргами», — сказав Азаров, повторюючись, і підкреслив, що економіка України працює стабільно й розвивається. За його словами, 2012 року зростання ВВП може сягнути 5%, а інфляція буде в межах однозначного числа. «2012 рік з погляду розвитку внутрішнього ринку і зовнішніх ринків має певні ризики, — сказав Азаров. — Але ми дивимося досить позитивно на цей рік».
Можливо, таку впевненість Азарову додає перебіг переговорів зі «Сбербанком» Росії? Але чи не попадемо ми в результаті в кредитну кабалу? Якщо МВФ, як правило, супроводжує свої кредити певними економічними вимогами до позичальника, то в нас є чимало підстав стверджувати, що наш сусід зумовить свій кредит політичними умовами. Втім, за нинішніх умов нашому урядові, як кажуть, вибирати не доводиться. Голова наглядової ради банку «Національний кредит» Андрій Оністрат вважає саме так. На його думку, сьогодні головне, під яку прибутковість буде випущено й поширено в Росії українські облігації. Якщо до 7%, то в разі міждержавних стосунків це можна вважати нормальним. Оністрат не скидає з розрахунку політичні ризики, які виникають у цьому випадку, але стверджує, що в будь-якому разі сторона, яка бере кредит, починає працювати на того, хто його дає. «Що тут має нас лякати? — запитує він і відповідає: — Політична залежність». І одразу ставить риторичне запитання: «А хіба зараз її немає?»
