Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Права інвалідів і передвиборна пропаганда

18 грудня, 2004 - 00:00

Доволi своєрідні обвинувачення в порушенні Конституції посипалися на Верховну Раду та Президента. Як відомо, 8 грудня депутати прийняли, а Леонід Кучма підписав Закон «Про особливості застосування Закону України «Про вибори Президента України». Один із його пунктів — обмеження голосування на дому. Тепер, згідно з законом, цим привілеєм зможуть скористатися лише інваліди першої групи. Кандидат на посаду президента Віктор Янукович заявив, що такий стан справ порушує права частини виборців — інвалідів другої та третьої груп. «Президент України підписав цей закон, тим самим позбавивши права на вибір чотирьох мільйонiв виборців, — сказав В. Янукович. — Це свідчить про те, що в нас хочуть незаконно визнати перемогу «оранжевих». На думку «біло-блакитного» кандидата, три з чотирьох мільйонів українських інвалідів проживають у промисл ових регіонах і, відповідно, віддали б свої голоси на його користь. Голова Луганської обласної ради Віктор Тихонов також заявив, що депутати Верховної Ради, приймаючи рішення про обмеження голосування на дому, не врахували структуру населення сходу України.., «значну частину якого становлять інваліди».

«День» спробував з’ясувати, як вище зазначена поправка до закону про вибори може позначитися на результатах усього виборчого процесу? Згідно зі статистикою Міністерства праці та соціальної політики, в Україні зареєстровано 2,5 мільйона інвалідів, враховуючи дітей і недієздатних осіб, які не мають права голосу. Із 2,5 мільйона майже 319 тисяч — першої групи, які зможуть голосувати вдома. Ще 146 тисяч — діти, які, звісна рiч, голосувати не зможуть, як і 80 тисяч інвалідів — людей із порушенням психіки. Простіше кажучи, в будь-якому випадку на вибори повинні прийти менше нiж два мільйони людей з особливими потребами 2-ї і 3-ї груп. Що стосується регіонального розподілу, то в Донецькій області і справді більше інвалідів, ніж в інших областях — 101 тисяча (для порівняння: у Львівській області — 61 тисяча). Це пов’язано з густотою населення. Тобто якщо порахувати кількість інвалідів на тисячу жителів, то Донецька область не утримує пальму першості. На першому місці за такого порівняння опиняється Чернігівська область — 76 інвалідів на тисячу жителів області. А в Донецькій області ця цифра становила лише 52. Для порівняння — в Києві й Івано-Франківську — по 56, у Львівській — 58, у Луганській — 49. До речі, у вищезазначеній Луганській області не так вже й багато інвалідів — 55 тисяч, що, між іншим, на 6 тисяч менше, ніж у тій самій Львівській області. Таким чином, якщо відсутність голосів інвалідів і вплине на результати виборів, то зовсім не обов’язково в «оранжеву» сторону й уже, звісно, не в таких масштабах, як про це говорять прихильники Віктора Януковича.

Проте значній кількості людей справді буде важко добратися до дільниць. Інваліди другої групи, згідно з буквою «профільного» закону, — це люди, які цілком втратили здатність займатися регулярною професійною діяльністю, але які не потребують постійної допомоги інших осіб. Як розповідає член товариства сліпих Олександр Осадчий, більшість інвалідів другої групи можуть пересуватися самостійно і, відповідно, доберуться до виборчої дільниці. Тим більше здатні на це інваліди третьої групи. Проблеми виникають якраз із тими, хто не має жодної групи інвалідності, але при цьому не може пересуватися. Стикаються з труднощами й люди в інвалідних колясках — аж ніяк не всі будівлі в Україні обладнані пандусами, а отже, вони закриті для інвалідів-опорників.

Спікер Верховної Ради Володимир Литвин передбачає, що вирішити питання могли б органи місцевої влади, організувавши відповідний транспорт. Голова комітету виборців України Ігор Попов закликав громадські організації та парламент пояснити інвалідам, що таке обмеження було вимушеним, і що воно запобігатиме фальсифікації. Донецький міський голова заявив, що «допомагати цим людям треба всіма можливими способами»: «Хто може, прохання — допоможіть транспортом, де не можуть — несіть на руках, аж до цього, — сказав Олександр Лук’янченко. — Нам треба, щоб Донбас підтвердив свій вибір».

Іншими словами, проблема не виглядає нерозв’язною. Якщо, звісно, справді захотіти допомогти інвалідам добратися до дільниць. Це серйозне поле діяльності для громадських організацій, місцевої влади та штабів кандидатів, якщо вони, звісно, справді зацікавлені в чесних виборах. Адже що більше громадян проголосують самі, то менше шансів на те, що проголосують «за них».

Вікторія ГЕРАСИМЧУК, «День»
Газета: