Учора у Верховній Раді України відбувся день уряду, на якому було заслухано інформацію щодо ходу підготовки до всеукраїнського перепису населення. Рішення про проведення перепису в грудні цього року було прийняте давно і минулого року для цього навіть було прийнято законодавчу базу і, як сказав учора голова Державного комітету статистики Олександр Осауленко, законодавчих проблем для проведення перепису не існує. У той же час, за його словами, досить гостро стоїть проблема фінансування: на даний момент є можливість профінансувати перепис лише на 60%.
Нагадаємо, що в бюджеті закладено цифру 94,5 млн. грн, а Кабмін наполягає на збільшенні цієї суми до 160 млн. грн. Адже, за словами О. Осауленка, якщо витрати на перепис, згідно зі стандартами ООН, складають близько одного долара на людину, то у нас є можливість виділити лише 85 центів. Досі не визначені і джерела фінансування роботи персоналу, який планується задіяти для проведення перепису. За даними голови Держкомстату, тільки на це необхідно знайти близько 43 млн. грн. Однак, як зазначив учора «Дню» народний депутат Олексій Марченко, незважаючи на економічні труднощі, необхідно знайти кошти для проведення перепису. За його словами, через те, що давно не проводилися переписи населення, ніхто в Україні не знає реальної демографічної ситуації. До того ж, як зазначив народний депутат України Леонід Кравчук, нам необхідно знати основну продуктивну силу суспільства в її реальному вимірюванні. Перепис же, за його словами, — єдиний шлях дізнатися, «що ми маємо на сьогоднішній день в Україні». При цьому депутат не виключив того, що внаслідок перепису будуть допущені погрішності через те, що внаслідок різних обставин не всі громадяни повідомлять про себе повну і правдиву інформацію, однак загалом, на думку Л. Кравчука, перепис дасть реальну картину демографічної ситуації в країні.
Ряд політиків вже передчувають політизацію процесу (що і не дивно, оскільки «писати» і «рахувати» будуть перед парламентськими виборами). Як заявив «Дню» член фракції комуністів Георгій Крючков, зараз питання проведення перепису переходить у політичну площину. Адже, за його словами, перепис дасть повну інформацію і про політичні настрої населення. В ході перепису «можна грати на різних питаннях, в тому числі і на питанні про мову», — продовжив він, «і використано це все буде в політичних цілях, в цьому навіть немає сумнівів». У той же час, як заявила УНІАН, лідер ПСПУ Наталя Вітренко, персоналу, який проводитиме перепис, заборонено проводити будь-яку політичну агітацію. За порушення цих норм прогресивний соціаліст покладає відповідальність на керівництво Держкомстату на чолі з О. Осауленком. Задля справедливості варто відзначити, що слоган про «вимирання українців» напевно буде використаний і лівими і правими під час передвиборної кампанії.
Як пообіцяв О. Осауленко, «переписані» будуть усі, в тому числі і особи без певного місця проживання і біженці, «в місцях скупчення яких працюватимуть спеціальні пересувні пункти». Голова парламентського комітету з питань праці і соціальної політики Валентина Гошовська вважає, що перепис дасть можливість визначити реальні розміри зайнятості населення, безробіття, його структури. До того ж, говорить вона, необхідно приділити увагу міграційним процесам, що пройшли за цей час. Все це дасть можливість оперативно і правильно реагувати на ситуацію, що склалася.
Як повідомила «День» директор соціальних досліджень Українського центру економічних і політичних досліджень ім. А. Разумкова Людмила Шангіна, демографічна ситуація в Україні сьогодні носить кризовий характер. Якщо в 1989 році населення нашої країни становило 51,7 млн. чоловік, то на сьогоднішній день воно скоротилося до 49,3 млн. За її словами, на сьогоднішній день у нас найнижчий рівень народжуваності за післявоєнні роки. При цьому, заявила вона, провести паралелі з аналогічними тенденціями в країнах Західної Європи, щонайменше, некоректно, оскільки наш демографічний спад має абсолютно інші причини.
У високорозвинених країнах зниження кількості населення, як правило, супроводиться зростанням середньої тривалості життя і покращенням «якості» життя. У нас же скорочення числа населення відбувається на фоні зниження тривалості життя як чоловіків, так і жінок (в середньому на 5 років) і високої смертності від нещасних випадків, продовжила вона. Ця проблема має цілий ряд аспектів. Один з головних — це погіршення стану здоров’я (останнім часом захворювання на туберкульоз, СНІД, сифіліс набувають характеру справжньої епідемії). Все це відбувається на фоні зниження рівня медичного захисту і погіршення стану навколишнього середовища. Крім того, за словами експерта, «якість» життя, а отже і демографія населення багато в чому залежать від рівня прибутків громадян.
Проте і серед експертів немає одностайності з приводу причин, через які Україна потрапила в демографічну яму.
Доктор економічних наук, професор Києво-Могилянської академії, Ірина ПРIБИТКОВА: «Сучасна економічна ситуація, безумовно, впливає на демографічні процеси України, створюючи передумови для «відкладених» шлюбів і «відкладеного» народження дітей. Однак необхідно підкреслити, що вона є далеко не визначальною в цьому питанні. На мій погляд, основна причина скорочення зростання населення полягає в його демографічній структурі. Україна, як і всі демократичні країни, переживає процес демографічного переходу до нового типу суспільства. У той же час серед населення України велика кількість немолодих людей, що, ясна річ, не може не впливати на демографічні процеси. Щодо тривалості життя, то останнім часом намітилася тенденція до її збільшення.
Потрібно відмітити, що для України сьогодні характерні тенденції, властиві багатьом європейським державам. Наприклад, українська сім’я з традиційної двохдітної трансформувалася в однодітну. Частково це пов’язано з тим, що жінка йде працювати і робити власну кар’єру. Таким чином, кажучи про демографію, не можна не відмітити, що в нашій країні відбувається своєрідна переоцінка цінностей. І на перший план поступово виходять традиційні для держав Європи пріоритети (особиста кар’єра, отримання вищої освіти... і т. iн.) Або, наприклад, зростання кількості незареєстрованих шлюбів. За останні 10 років їх кількість виросла з 8 до 10% від загальної кількості шлюбів. У зв’язку з цим хотілося б нагадати, що демографічна динаміка у багатьох, більш розвинених, ніж Україна, країнах, наприклад, Іспанії і Італії, значно гірша, ніж у нас».
