Згідно з підготовленим урядом проектом бюджетної резолюції, до основних напрямків бюджетної політики на 2003 рік належать, зокрема, робота над Податковим кодексом, реформування прибуткового податку з громадян, удосконалення механізму адміністрування ПДВ, податку на прибуток і акцизного збору, а також скасування податкових пільг, що надаються за галузевою та професійною ознаками. Головним принципом формування бюджету на наступний рік має бути, на думку уряду, його збалансованість. Щодо основних макроекономічних показників, то зростання ВВП становитиме, за прогнозами Кабміну, чотири відсотки, його номінальний обсяг — 255 млрд. грн., середньомісячна зарплата — 454 грн., середньорічний курс гривні щодо долара — 5,57.
Тим часом напередодні голосування у ВР підстав для оптимізму в уряду було мало. Як вже повідомлялося, бюджетний комітет ВР мав намір запропонувати депутатському корпусу визнати роботу Кабміну щодо виконання бюджету-01 незадовільною, проект «Основних напрямків...» не підтримати, а всього лише взяти до уваги, а уряду доручити розробити законопроект про держбюджет-2003 з урахуванням депутатських зауважень і пропозицій. Під час учорашніх парламентських слухань з питань бюджетної політики глава профільного парламентського комітету Петро Порошенко охарактеризував урядовий проект бюджетної резолюції як «внутрішньо суперечливий» і позбавлений системності. За словами глави бюджетного комітету, уряд, пропонуючи перейти до політики адресної допомоги незахищеним категоріям громадян, не окреслює критерії, відповідно до яких повинні визначатися «адресати». Б юджетний комітет виступає, зазначив П. Порошенко, і проти закладеного Кабміном у проект держбюджету-03 дефіциту на рівні 0,5% ВВП, так само як і проти наміру уряду не включати в прибуткову частину бюджету прибутки від приватизації. До речі, комітетники запідозрили Кабмін у заниженні прогнозованих прибутків держбюджету мінімум на 10%. Усі ці міркування Петро Порошенко викладав менторським тоном, періодично закликаючи присутнього на засіданні Анатолія Кінаха слухати уважно, не відволікаючись на спілкування з депутатами.
Полеміку з Ігорем Юшком (до речі, почату ще у вівторковому вечірньому ефірі каналу «1 + 1») П. Порошенко продовжив під час виступів від фракцій: розмістившись в ложі уряду поруч зі своїм візаві (прем’єр до того моменту вже пішов із сесійної зали), глава бюджетного комітету про щось довго й, слід сказати, досить мирно з ним розмовляв. Судячи з виразу обличчя Петра Порошенка, навряд чи йшлося про знедолені верстви населення — скоріше, про інтереси набагато заможніших співгромадян...
Тим часом представники «Нашої України», Соцпартії, КПУ і БЮТ із задоволенням критикували урядовий проект бюджетної резолюції та пояснювали, чому вони не вважають за необхідне його підтримати. Критика зводилася до вимог змінити політику зміцнення курсу національної валюти, формувати бюджетну й соціальну політики на прозорих основах, «негайно провести ревізію податкових пільг і недоплат» (Петро Симоненко, КПУ), а також привести даний проект у відповідність до проекту програми діяльності уряду: очевидні, мовляв, істотні розходження. «Досить збалансованим і зваженим» назвав представлений урядом варіант тільки член фракції СДПУ(О) Володимир Воюш, звернувши увагу парламентаріїв на необхідність розробки законопроектів щодо реформування податкової політики тощо. Андрій Клюєв (Партія Регіонів), який виступав від імені «Єдиної України» та заразом очолюваного ним комітету з ПЕК, довго говорив про проблеми ввіреної йому галузі, під кінець нагадавши колегам їхнє основне, на його думку, завдання — ще до канікул визначитися з податковою базою, на якій треба буде формувати бюджет-03. Про те, чи буде «Єдина Україна» (або те, на що вона перетвориться до сьогоднішнього ранку) підтримувати урядовий проект бюджетної резолюції, А. Клюєв чомусь не сказав жодного слова.
Хоч як банально це звучить, але проект держбюджету в нас, схоже, вже вкотре стає предметом торгівлі. «Антиурядова коаліція» ненав’язливо дає зрозуміти Анатолію Кінаху, що крісло під ним гойдається, й чим ближче до дня розгляду поданої Кабміном у парламент програми — тим сильніше. А тому слід, мовляв, прислухатися до «зауважень і пропозицій». Вельми симптоматичною є й адресована Верховною Радою Кабміну й озвучена Петром Порошенком пропозиція «при підготовці законопроекту про держбюджет на 2003 рік... узгодити з бюджетним комітетом парламенту перелік пільг і гарантій, які фінансуються з бюджетів для скасування й обліку в бюджеті наступного року».
Нинішня бюджетна ситуація є заручником старої проблеми. Уряд, що не має політико-правового зв’язку з парламентською більшістю, змушений «купувати» собі коаліцію. А парламент, який нічим не ризикує в разі відсутності більшості або незатвердження бюджету, теоретично може вимагати від Кабміну чого завгодно. Все це тримається на кулуарних домовленостях і називається політикою. Так і є, бюджет — основний політичний документ, що виробляється урядом і парламентом. За результати цього процесу передбачена відповідальність: або відставка уряду, або розпуск парламенту. Але це в Європі. В Україні бюджет — це боротьба за інтереси виборців. Точніше — обраних.
