Цьогорічні президентські вибори в Польщі, які відбудуться цієї неділі, є досить незвичними. По-перше, вони є достроковими. Нагадаймо, що глава польської держави Лєх Качиньський загинув у авіакатастрофі під Смоленськом 10 квітня, тому були призначені дострокові вибори. По-друге, саме Лєх Качиньський як представник партії «Право і справедливість» збирався брати участь у президентських виборах і змагатися з кандидатом від партії «Громадянська платформа», нинішнім спікером Сейму Броніславом Коморовським, який, до речі, згідно з конституцією виконує обов’язки президента країни і оголосив дату проведення виборів. По-третє, вибори відбуваються на тлі повеней, які завдали польській економіці збитки на декілька мільярдів євро. По-четверте, багато експертів звертають увагу на те, що Ярославу Качиньському сприятиме те, як у Польщі і світі було сприйнято загибель його брата-близнюка. По-п’яте, результат виборів є важливим через те, що згідно з польською конституцією, президент має право ветувати закони, має право на власну зовнішню та безпекову політику. Тому існує побоювання, що у випадку обрання Ярослав Качиньський, подібно до свого брата, блокуватиме урядові законопроекти.
Разом з тим, у Польщі існують думки, що ці вибори є звичними. Зокрема, таку думку «Дню» висловив професор Варшавського університету Владзімеж БОРОДЗЕЙ. «Ці вибори не мають особливої інтриги, незважаючи на гостру кампанію, результат є передбачуваним: вибори виграє кандидат від «Громадянської платформи», — сказав він.
Тим часом лідер «Громадянської платформи» Дональд Туск в одному з інтерв’ю заявив: «Це дуже серйозна боротьба за те, якою буде Польща наступні декілька років, оскільки шанси обох кандидатів є дуже близькими до рівних». А міністр з канцелярії прем’єра Владислав Бартошевський, який має великий авторитет у країні, так охарактеризував президентські перегони: «Нинішні вибори — це вибір людини, яка має стати опікунсько-батьківською постаттю, символом. Чи повинна Польща стати країною, у якій люди не довіряють одне одному, країною служб, які стежать одна за одною, країною провокаторів, агентів і небезпечних людей, країною взаємних звинувачень?».
На всі ці закиди прихильники Ярослава Качиньського та й він сам заявляють, що лідер «Права та справедливості» змінився від 2007 року і розуміє, що потрібно займатися проблемами, які є нагальними для людей. Польський психолог Януш Чапіньський вважає цілком можливим, що Качиньський внутрішнє глибоко змінився. «Але зміна стилю не означає в цілому, що він змінив свої політичні цілі та своє політичне бачення. Я в це не дуже вірю», — цитує газета Polsce The Times слова Чапіньського. Разом з тим він відзначив, що «Качиньський більш витривалий політик, ніж я думав про нього досі, але я завжди вважав його видатним політиком».
Втім, згідно з даними опитування соціологічної служби Millward Brown SMG/KRС, в першому турі за Броніслава Коморовського готові віддати свої голоси 41 відсоток респондентів, за лідера партії «Право та справедливість» Ярослава Качиньського — 32 відсотки. На третьому місці з 12-ма відсотками наймолодший кандидат у президенти Польщі 36-літній лідер Союзу демократичних лівих Гжегож Наперальський.
До речі, дані опитувань показують, що за останній тиждень рівень підтримки Коморовського зменшився на чотири відсотки, а Качиньського на два відсотки. Тим часом зростає підтримка виборцями Наперальського. Тому зараз ніхто не візьметься точно стверджувати, хто все-таки переможе на цих виборах: Коморовський, який мав величезну підтримку від початку президентської кампанії, чи Качиньський.
Експерти відзначають, що низька явка на виборах, яка, як очікується, становитиме 46 відсотків, на руку Качиньському, оскільки його електорат є більш активним після смерті його брата.
Не можна виключати і те, що на користь Качинського зіграє той факт, що Коморовський відмовився брати участь в теледебатах між головними претендентами, які організувало минулої неділі громадське телебачення. Натомість представник від «Громадянської платформи» заявив про бажання брати участь в дебатах лише віч-на-віч з лідером «Право і справедливість». Очевидно, що така можливість у нього буде до другого туру виборів 4 липня. Адже згідно зі всіма опитуваннями, під час першого туру Коморовському не вдасться набрати 50 відсотків голосів плюс один голос, попри підтримку польського прем’єра Дональда Туска, який заявив, що зробить усе, щоб переміг кандидат від «Громадянської платформи».
Згідно з опитуваннями соціологічної служби TNS OBOP, у другому турі Коморовський може розраховувати на 56 відсотків, а Качиньський — на 44 відсотки голосів виборців. Нам залишається дочекатися 4 липня і побачити, наскільки точними є польські прогнози і чи під силу політику змінити настрої населення за такий короткий час.
КОМЕНТАР
Що означатимуть результати президентських виборів у Польщі для відносин Варшави та Брюсселя, а також польсько-українських відносин?
Анжей ШЕПТИЦЬКИЙ, аналітик Інституту міжнародних відносин Варшавського університету:
— Якщо подивитися на опитування громадської думки, то бачимо, що Броніслав Коморовський зараз має більші шанси стати президентом. Але Качиньський також має ще можливості перемогти. Якщо Качиньський стане президентом, то в Польщі більш менш буде така сама ситуація, яка була у нас у 2007 році. Ситуація, про яку ви в Україні дуже добре знаєте, це французька «коабітація», тобто — конфлікти між президентом та урядом, між президентом та парламентом. Все це, я думаю, не є доброю ситуацією загалом ні для Франції, ні для Польщі, ні для України.
Різниця полягає в тому, що саме Ярослав Качиньський, а не його брат Лєх Качиньський, є лідером партії «Право і справедливість». Якщо він стане президентом, то цей конфлікт може бути ще сильнішим. Якщо Коморовський стане президентом, то у нас при владі буде одна політична партія — «Громадська платформа». І така ситуація приведе до послаблення позиції президента, оскільки лідером «Громадської платформи» є Дональд Туск — наш прем’єр-міністр. І він хоче зробити з президента символічного батька народу, а не політичного лідера. І я думаю, що Коморовський у якомусь сенсі з цим погоджується.
Що стосується можливих наслідків цих виборів для України. Партія «Громадська платформа» не дуже зацікавлена у співпраці з Україною. Вона зацікавлена Східною Європою. Ми маємо ініціативу «Східне партнерство», яка дуже добре розвивається. Тим часом, партія «Право і справедливість» більше зацікавлена в Україні. В історії родини Коморовського є якісь українські коріння. Але я не думаю, що в нього будуть реальні можливості переконати «Громадську платформу» до українського напрямку. А якщо президентом буде Ярослав Качиньський, то так, як у нас уже було, він буде багато говорити про співпрацю з Україною. Але в нього не буде багато можливостей, щоб це робити. І буде ще одна стара проблема між урядом і президентом.
На мою думку, рішення Варшавського окружного суду, згідно з яким Качиньський має вибачитися перед Коморовським, не має істотного значення. Ясно, що для Качиньського було б кращим, щоб рішення суду було іншим. Я переконаний, що для суспільства це рішення не має великого значення.
Чи стане голос Польщі сильнішим у Європі, якщо президентом стане Броніслав Коморовський? «Громадська платформа» хоче, щоб так сталось. Вона відкрито і не один раз заявляла, що Лєх Качиньський послабляв позицію Польщі в ЄС, що він був не європейським і не знав, що таке компроміс. «Громадська платформа» сподівається, що після цих виборів Польща буде більш європейською. Але це не так.
З одного боку, дійсно, наш голос буде більш чутним. Але, з іншого боку, Коморовський не є таким світовим політиком. Він не дуже добре знає іноземні мови. Радослав Сікорський — другий кандидат у президенти від «Громадської платформи» — є більш відомим. Він знає англійську мову, мешкав у Великій Британії, знає там багато політиків. А Коморовський більше зв’язаний із Польщею. І це може в якомусь сенсі послабляти цей новий голос нашої країни.
