В травні нинішнього року, незважаючи на грізне попередження начальства, він не з'явився на збори з висунення Леоніда Кучми претендентом у кандидати на посаду президента України. Не поставив і свого підпису на підтримку «нині чинного». А невдовзі був звільнений із посади сторожа проектного інституту, де проробив близько двох років. Після скарги у вищі інстанції, за розпорядженням прокуратури, Юхима Юзиковича на роботі відновили, однак він небезпідставно побоюється, що ненадовго й задається запитанням: «У якій же державі ми живемо?»
Наша зустріч із опальним сторожем відбулася на його «бойовому посту», в підворітті інституту «Промбудпроект», що розташований в самому центрі Дніпропетровська. Юхим Юзикович виявився бадьорим чоловіком невисокого зросту, товариським та інтелігентним. Як з'ясувалося, за фахом він металург і після закінчення інституту все життя, аж до пенсії, проробив на інженерних посадах. Пенсія, як і в більшості українських громадян, невелика — 55 гривень, вистачає її, зазначив він із невеселим гумором, «якраз на тиждень». От і довелося податися на заробітки. З жовтня 1997 року працював у проектному інституті, правда не за фахом. Взимку — оператором котельної, а після закінчення опалювального сезону — сторожем. Точніше кажучи, вахтером на прохідній, всередині будівлі.
Пост, що й говорити, скромний, але враховуючи приробіток, для пенсіонера підходить. Тепер, після відомих подій, нести службу доводиться вже біля інститутських воріт, та й грошей менше стало. Але про все по порядку. Й він дістає «речовий доказ» — оголошення, що з'явилося на прохідній інституту в один із травневих днів. Рукописний текст за підписом начальника адміністративно-господарського відділу свідчить: «Увага! Всім прибиральницям і сторожам 20.05.99 року! Прийти в інститут на 13.00 для проведення зборів із висунення кандидата в президенти України. Хто не прийде пишіть заяву на розрахунок» (стиль документа збережено. — В.Р. ).
Як людина, яка регулярно читає газети й трохи цікавиться політикою, Юхим Юзикович вважав, що участь у зборах виборців справа добровільна. Та й підпис за претендента в кандидати, нехай навіть мова йде про самого Леоніда Даниловича, ставити зовсім не обов'язково. Проте в нього з'явилися підстави вважати, що він помилявся. Буквально за декілька днів сторожа сповістили, що в його послугах більше не мають потреби. Спроби дізнатися, чому з ним не хочуть співробітничати, за словами Юхима Юзиковича, особливого результату не дали, а на всі питання він отримував вельми дипломатичну відповідь. Мовляв, ти й так усе знаєш.
І тоді сторож звернувся за роз'ясненнями до самого «гаранта Конституції». Відповідь надійшла місяця за півтора з Дніпропетровської обласної прокуратури. В. о. прокурора області В.Г. Петров повідомив, що розглянувши звернення «з питання порушень закону України про вибори президента й законодавства про працю посадовими особами проектного інституту «Промбудпроект», прокуратура дiйшла висновку про те, що «доводи, викладені в зверненні, підтвердилися». В зв'язку з чим «директору інституту внесено розпорядження про усунення порушень і відновлення на роботі Радинського Ю.Ю.».
«З інституту мені зателефонували додому, — розповідає Юхим Юзикович, — і запропонували вийти на роботу. Правда, взяли мене на термін до 31 грудня. Але вибирати не доводиться, не такі часи». Цікавлюся, з яким почуттям його зустріли в інституті. «Раніше ніяких претензій не висували, все було нормально, — говорить він. — А тепер, звісно, стосунки напружені, навіть з колегами-сторожами. Відчуваю, що все це ненадовго».
Схоже враження склалося й після моєї бесіди із заступником директора інституту Анатолієм Назаруком, яка проходила у відділі кадрів. «Все це просто підтасовування, політика тут ні до чого, — говорить він. — Сторожем Радинського після закінчення опалювального сезону брали тимчасово до 31 травня». На доказ начальник відділу кадрів Євген Єфремов демонструє відповідні накази й записи в картці. «А чому останні три записи зроблено однією пастою? — цікавлюся я. — Та й ще один рядок зафарбовано «штрихом»?» Мене знов- таки запевняють, що ніякого порушення або каверзи тут немає. Охоче вірю. Але розбиралася й прокуратура. Є розпорядження керівництву інституту про відновлення Радинського на роботі. Це також, нібито, не залишає ніяких сумнівів. Той же в. о. прокурора області роз'яснює: «Нікого не можна примушувати до участі або неучасті у виборах. Незважаючи на вказані вимоги, окремих працівників інституту керівництво примушувало до участі в зборах із висунення претендентів у кандидати на посаду президента України під загрозою звільнення. Більш того, Радинського Ю.Ю. було незаконно звільнено... в зв'язку з його нез'явленням на такі збори». Є, зрештою, й оголошення за підписом начальника АГВ Людмили Павлової з грізним попередженням «усім прибиральницям, сторожам».
«Вона, — пояснює Анатолій Назарук, — неправильно витлумачила слова директора інституту, сказані на оперативці. Йшлося всього лише про те, що треба серйозно поставитися до зборів із висунення кандидата в президенти. Прибиральниці працюють у різні зміни, зібрати їх важко, от вона й написала. За це, — говорить заступник директора, — начальнику АГВ наказом по інституту оголошено догану — «за відсебеньки». А щодо прокуратури, то там спочатку нібито не вникли в суть справи.
Такі пояснення сам Юхим Юзикович не приймає. Й наполягає на тому, що вказівки з боку адміністрації все ж ніби були. Нехай навіть неофіційні й усні. «Я ніяк не міг подумати, що за таке можуть звільнити, — обурюється він. — Тим більше, що раніше до моєї роботи не було особливих претензій. Як можна дійти до такого в наш цивілізований час?!»
«Ви за кого голосували на минулих виборах президента?» — цікавлюся я. «Ні за кого, просто не ходив голосувати, не до того було», — відповідає Радинський і, трохи подумавши, додає: «А цього року обов'язково піду. Зрозумів, що не треба бути пасивним».
