В Україну З. Вінгейт приїхав три роки тому як працівник
однієї з американських компаній. Після чергових змін в українському законодавстві
компанія згорнула свою діяльність, і Стівен виявився перед дилемою: або
повертатися додому, в Штати, або все ж спробувати попрацювати тут, в Україні.
Зупинився на другому: дістав пропозицію очолити компанію «Керрі Європа»,
що вирішила здійснити в Україні ряд інвестиційних проектів. Першим із них,
своєрідною «пробною кулею», було відкриття американського ресторану.
— Ми вирішили не брати великі міста, де вже розвинена інфраструктура
іноземних компаній, та існують ресторани міжнародного рівня, — розказує
Вінгейт. — Стали вивчати провінцію, і коли з різних причин відмовилися
від декількох міст, залишився Миколаїв.
У листопаді 1997 року компанія придбала в Миколаєві через
місцеву фірму з торгівлі нерухомістю будівлю колишньої трамвайної підстанції
— за 21 тисячу гривень. Розташована в самому центрі міста, на перетині
проспекту Леніна й вулиці Радянської, будівля декілька десятків років була
порожньою й руйнувалася — відтоді, коли з проспекту було прибрано трамвайні
колії. 1994 року регіональне відділення ФДМУ дозволило передачу підстанції,
що належала підприємству «Миколаївелектротранс», у приватну власність,
і відтоді будівля декілька разів переходила з рук у руки. Доти, доки на
ній не зупинила свій вибір компанія «Керрі Європа» як на кращому варіанті
для переобладнання під ресторан.
Оформивши необхідні документи, отримавши дозвіл міського
архітектора на реконструкцію і дозвіл міської СЕС, Вінгейт розпочав ремонт
будівлі. Було зроблено внутрішнє перепланування, опоряджено та наново оформлено
фасад.
Однак за три місяці після початку ремонту, в квітні 1998
року, почалися проблеми. Спочатку — з боку обласної СЕС, представники якої,
незважаючи на висновок, зроблений раніше міською санстанцією, заявили про
підвищений вміст ртутних випаровувань у будівлі. Вибору немає: протягом
півроку американець робить необхідні роботи, проводить демеркуризацію,
наново здійснює ремонт. Після СЕС свої претензії раптом стали висловлювати
інші інстанції. «Ми вирішили грати у вашу гру, — говорить С. Вінгейт. —
Виявилося, що правила гри не такі вже й складні: «проблеми» вирішуються
за допомогою презентів, сувенірів, побутової техніки, канцелярського приладдя.
Пізнаючи Україну, американець відкрив для себе поняття «бізнес по-українськи»
— щось особливе, чого не вчать у економічних коледжах, про що не пишуть
в «Економіці» та інших буржуазних підручниках з бізнесу. «Бізнес по-українськи»
виявився чимось аморфним, що не підлягає елементарним законам логіки й
економіки.
Досі Стівен Вінгейт не може зрозуміти, чому при купівлі
будівлі необхідний спеціальний дозвіл на землю, на якій вона стоїть. Може,
тому «питання про землю» стало головною перешкодою для відкриття ресторану.
Причиною послужив конфлікт із земельною комісією миколаївської міськради,
в чиєму віданні перебуває відведення земель.
Коли у вересні минулого року сесія міськради більшістю
голосів (55 — «за», 12 — «проти») дала дозвіл на відкриття ресторану в
колишній підстанції, земельна комісія заявила про незаконність ухвали відділення
ФДМУ про відчуження будівлі. Одночасно було висловлено вимогу передати
приміщення в комунальну власність.
— Тоді до мене підійшла людина, яка запропонувала влаштувати
зустріч з одним із керівників комісії — Олегом Крисенком, щоб «залагодити
питання», — розповiдає С.Вінгейт. — Я відмовився: адже ми придбали будівлю,
що стоїть на землі, а не що висить у повітрі. Навіщо нам ще якийсь дозвіл?
З чуток я дізнався, що на цю будівлю з’явилися інші претенденти.
А поки що американцеві запропоновано альтернативний «нульовий»
варіант: він відмовляється від будівлі, а йому повертають 21 тисячу гривень.
З цим він також не може погодитися: «У реконструкцію, ремонт, обладнання
ми вклали вже 263 тисячi доларів — і можемо підтвердити це документально».
Тим часом відкриття в Миколаєві практично вже готового
американського ресторану відкладається на невизначений термін. У черговий
раз це питання передбачається розглянути на сесії міськради. Свої права
С.Вінгейт збирається відстоювати в суді. Одночасно він звернувся з листом
у Міжнародний валютний фонд і ряд інших організацій з проханням припинити
фінансування в Україні програм через несприятливий інвестиційний клімат.
Компанія «Керрі Європа» чекає результатів першого інвестиційного проекту
в Україні й у разі невдачі готова відмовитися від наступних. Не виключено,
що за її прикладом підуть і інші зарубіжні інвестиційні компанії.
ДО РЕЧI
18 лютого держсекретар США Мадлен Олбрайт доповідатиме
конгресу про умови роботи американських підприємств в Україні. Уряд Пустовойтенка
попереджено, що коли проблеми дев’яти американських підприємств не буде
розв’язано, то Україна втратить половину обіцяної їй допомоги, а саме $72
млн.Тим часом офіційний Київ усіляко демонструє свою увагу до іноземних
інвесторів. Виступаючи у вівторок на офіційному відкритті заводу компанії
Coca-Cola неподалік Броварів, Президент Леонід Кучма заявив, що Україна
підтримуватиме стратегічних інвесторів. Він відзначив, що за роки незалежності
в Україну надійшло близько $960 млн. американських інвестицій і пообіцяв
сприяння «першопрохідцям». Однак матеріал Д.Кляхіна доводить, що в нашого
керівництва слова нерідко розходяться зі справами. Втім, за даними комерційного
аташе посольства США в Києві Андрія Бігуна, в Україні сьогодні працює понад
250 американських компаній. І те, що лише 9 із них зіштовхнулися з труднощами,
які змушена долати переважна більшість вітчизняних підприємств, то це можна
вважати відносно непоганим результатом.
Віталій КНЯЖАНСЬКИЙ, «День»
