Проте про банкрутство Деу розмова йде вже не один день.
За 33 роки своєї роботи корпорація знала і зльоти, і падіння. Однак під
вантажем боргу в $73 млрд., що на $21,5 млрд. перевищує власні активи,
«Великий всесвіт» (так у перекладі з корейської звучить назва корпорації)
став неухильно руйнуватися (в останні роки її чистий прибуток становив
всього 0,3% від доходів). Така низька рентабельність вимагала високої швидкості
обертання коштів і робила компанію надзвичайно чутливою до прорахунків
у здійсненні планів зростання прибутків. Тому однією з основних причин
фіаско Деу експерти «Дня» вважають дуже оптимістичне ставлення компанії
до країн з перехідною економікою і переоцінку темпів зростання попиту на
їхніх ринках: значні інвестиції в Узбекистан, Польщу, Індію, Україну не
принесли корпорації тієї віддачі, котра планувалася. Останнім ударом, що
остаточно звалив імперію Деу, стала фінансова криза в Південно-Східній
Азії. Тепер, як вважають деякі експерти, у разі неуспіху процесу реструктуризації
Деу, що почався, може виникнути нова загроза фінансових колотнеч для цього
регіону і небезпека ще більш крутої хвилі світової фінансової кризи. Її
«відгомін», в цьому випадкові, мабуть, не обійде й Україну, чия міні-автомобільна
промисловість багато в чому інтегрувалася у «всесвітню» орбіту.
Природно, це припущення не може служити підставою для паніки.
Тим більше, що під час візиту голови Верховної Ради України Івана Плюща
до Республіки Корея прем’єр-міністр Лі Хан Донг, відповідаючи на запитання
українських журналістів про долю спільного підприємства «АвтоЗАЗ-Деу»,
сказав, що південнокорейський уряд збирається «докладати всіх зусиль для
нормального функціонування (філіалів — Інтерфакс-Україна) компанії Деу
в світі». При цьому український спікер висловився за «закріплення стійкої
динаміки» до збільшення обсягу торгівлі між двома країнами, який у цей
час становить близько $500 млн., в тому числі $200 млн. інвестицій. Про
«збільшення обсягу торгівлі і масштабів інвестицій» говорив і корейський
прем’єр-міністр...
Однак для України актуальним залишається ще одне запитання:
чому інвестором, якому було створено, як у жодній іншій країні, пільгові
умови, було обрано «Деу»?
Газета «Киевские Ведомости» 3 листопада звинуватила партію
«Реформи і порядок», її лідера Віктора Пинзеника, а також керiвника Запорiзької
органiзацiї партiї, що водночас працював директором «АвтоЗАЗу», Олександра
Сотнiкова в лобіюванні проекту «АвтоЗАЗ- Деу». «Ті, хто лобіював створення
«АвтоЗАЗ-Dаеwoo», в тому числі і партія «Реформи і порядок», або, як вважають
експерти, не спромоглися прорахувати, куди підприємство збуватиме свою
продукцію, або умисно ввели в оману вище керівництво країни. Більше того
адже ще при створенні українсько-південнокорейського автомобілебудівного
гіганта було відомо, що становище самого південнокорейського концерну Daewoo
аж ніяк не є блискучим, і його можливе банкрутство вже тоді деким у світі
прораховувалося», — пише газета.
Щоправда, в бесіді з газетою «День» Віктор Пинзеник сказав:
«Ми не вносили цього законопроекту, в урядi немає жодного нашого листа
на цю тему, проект був уряду, а не фракції. Ми за нього голосували, підтримували,
тому що альтернативи на той момент йому не було. Американці в той час вже
відмовилися. Коли я працював в уряді, було більше пропозицій, а за якими
мотивами відповідні структури їх відфутболювали — не знаю! Я в той час
не займався конкретними інвестиційними проектами».
Народний депутат Тарас Стецьків, який у складі партії «Реформи
і порядок» також голосував за прихід в Україну корейського автомобільного
капіталу, коментуючи перспективи спільного підприємства «АвтоЗАЗ-Деу»,
сказав «Дневі»: «Нам нічого не залишається, як продати «АвтоЗАЗ-Деу» фірмі
«Форд». І уточнив: «Якщо не купить «Форд», то не купить ніхто». За словами
Т.Стецьківа, спільний проект з корейцями «не увінчався успіхом» насамперед
«через нездатність Деу внести необхідні суми інвестицій», що, на думку
народного депутата, пов’язано якраз iз тим, що Деу вже декілька років «переживає»
великі проблеми. Продати АвтоЗАЗ «Форду», вважає Т.Стецьків, це єдино можливий
варіант зберегти автомобільне виробництво в Україні.
Тим часом найбільша стратегічна помилка колишніх Деу- провайдерів
в Україні полягала саме в тому, що не можна було робити ставку на єдину
компанію. Свого часу це істотно попсувало відносини України з ЄС, куди
ми досі дуже прагнемо. Напередодні візиту в Україну голови Єврокомісії
Романо Проді, агентство ПАП передбачало, що тут він висловить протест проти
державного протегування — шляхом податкових пільг — автомобільним заводам,
які викупила корейська фірма Деу.
Схоже, тепер ситуація з протегуванням може повторитися.
Адже наш уряд, як і минулих років, не проти прислухатися до «безальтернативних»,
але не завжди безкорисливих підказок, хоч багато хто з експертів вважає,
що в боротьбу за спадщину Деу включиться не лише «Форд», але й інші провідні
автомобільні компанії («Дженерал Моторс», «Рено», «Сканія», «Ніссан» вже
заявляли про свої домагання).
Цікаво, що єдиний в Україні автомобільний завод цього разу
може бути продано за мінімальною ціною. Дійсно, він настільки ж відстає
від нормальних автомобільних підприємств, як «Таврія» від «Мерседеса» на
швидкісній дорозі. Але не можна забувати, що разом із заводом може бути
продано і значну частину не дуже вже переповненого українського автомобільного
ринку. За такий куш треба платити повною мірою. Але Т.Стецьків вважає,
що продавати можна «за один долар — так за один долар, головне, щоб «Форд»
вніс туди гроші, технології, налагодив виробництво, навіть і в тому випадкові,
якщо це буде виробництво на рівні комплектації (збирання. — Авт. ),
інакше автомобільна галузь в Україні просто не має перспективи».
Iншу позицію висказав у розмові з «Днем» глава запорізької
облдержадміністрації Олексій Кучеренко. Він вважає, що «АвтоЗАЗ-Деу» не
настільки «життєво» залежить від головної компанії. З його слів, на підприємстві
останнім часом зроблено спроби перебудувати виробництво на створення спеціалізованих
автомобілів, орієнтованих на потреби внутрішнього ринку, в тому числі й
на придбання бюджетними організаціями. При цьому позитивне значення, за
словами губернатора, може мати застосування автомобільних корпусів, що
виготовляються в Польщі, а також вітчизняного силового агрегату, що освоюється
на Мелітопольському заводі. О.Кучеренко вважає, що для продажу новому інвесторові
немає навіть юридичної бази, оскільки це питання має вирішувати санатор
Деу в ході процедури банкрутства. На його думку, цей завод «щось» коштуватиме,
і треба буде постаратися «продати його з максимальною вигодою, а не за
рахунок банкрутства нашого підприємства — спільного підприємства, яке за
статутом не несе відповідальності за боргами своїх засновників». Говорячи
про причини, за якими СП не вдалося вийти на ті ринки, які передбачалося
завоювати, О.Кучеренко зазначив, що податкове навантаження на імпортний
автомобіль в Україні становить 21%, тоді як на вітчизняний — 26%. Крім
того, з його слів, основна маса автомобілів, що ввозяться в країну за допомогою
різних хитрощів, уникає оподаткування. Тоді як руки «АвтоЗАЗ-Деу» скуті
зобов’язаннями зберігати робочі місця й платити робітникам за вимушений
простій. Проте глава облдержадміністрації вважає, що Україні не треба запроваджувати
протекціоністські заходи і закривати можливість ввезення імпортних автомобілів
на догоду вітчизняному виробникові і на шкоду українському споживачеві.
Чисто протекціоністське рішення, до якого Україна вдалася відносно співпраці
з Кореєю, упевнений О.Кучеренко, себе не виправдало, оскільки ігнорувало
інтереси інших партнерів. У той же час губернатор бачить і перспективу
в роботі АвтоЗАЗу. Нещодавно він побував в Узбекистані, де є СП, аналогічне
запорізькому, і пересвідчився, що колеги зуміли вийти зі «своїми відносно
дешевими корейськими автомобілями» на російський ринок, тоді як Україна
нічого не робила в цьому плані, «що є явною помилкою менеджменту».
ДО РЕЧІ
«День» спробував з’ясувати подальшу долю СП «АвтоЗАЗ-Деу»
в Фонді держмайна України. Однак ні перший заступник його глави Михайло
Чечетов, ні заступник Сергій Глушко не змогли що-небудь сказати з цього
питання, мотивуючи тим, що воно не в їх віданні. Лише начальник управління
з керування корпоративними правами держави Йосип Войцехiвський зумів внести
повну ясність. З його слів, позиції фонду в цьому питанні на сьогодні ще
немає.
