Адміністрація Джорджа Буша назвала Україну в списку 15 держав світу, що здійснюють співпрацю зі США в рамках американської програми протиракетної оборони (ПРО). «Сьогодні 15 країн, включаючи 9 лише в НАТО, беруть участь у тих чи інших зусиллях щодо ПРО, розміщуючи на своїй території ключові об’єкти чи активи, або активно обговорюючи таку можливість, здійснюючи дослідно- конструкторські розробки, підписуючи угоди про співпрацю зі США або підтримуючи такий потенціал», — говориться в поширеній позавчора в сенаті США доповіді помічника міністра оборони США зі стратегічного потенціалу Браяна Гріна.
За словами Гріна, зараз із питань ПРО співробітничають «США, Австралія, Чехія, Данія, Франція, Німеччина, Італія, Ізраїль, Індія, Японія, Нідерланди, Польща, Іспанія, Тайвань, Україна та Велика Британія». «Ми уклали угоди з Великою Британією, Японією, Австралією, Ізраїлем, Італією і Данією про співпрацю щодо ПРО на міжурядовому і міжгалузевому рівнях. Ми також проводимо переговори або працюємо над технологічними зусиллями з Німеччиною, Індією, Нідерландами, Іспанією, Україною та Францією», — повідомив помічник голови Пентагона.
Як відомо, в самій Україні немає згоди щодо участі в планах створення американської протиракетної парасольки. Наприкінці березня Президент України Віктор Ющенко заявив, що не вважає за потрібне форсувати українську участь у американській ПРО. На початку березня прем’єр-міністр Віктор Янукович заявив, що Україна готова зробити свій внесок до розвитку глобальної системи безпеки. Тим часом найбільш жорстку позицію в цьому питанні зайняла антикризова коаліція, яка виступає як проти можливої участі українського ОПК у створенні американської протиракетної парасольки, так і проти планів США розмістити елементи ПРО в Європі.
«Будь-які заяви про можливість приєднання України до американських планів щодо системи ПРО не відповідають її національним інтересам. Реалізація планів щодо розміщення систем ПРО в Чехії та Польщі загрожує національній безпеці України», — говориться в прийнятій постанові Верховної Ради, за яку проголосували 240 народних депутатів.
Потрібно нагадати, що український уряд ще з 2002 року веде консультації зі США щодо участі українського ОПК в розробці американської ПРО. У ході останнього раунду консультацій, який відбувся в Києві в середині березня, директор Агенції протиракетної оборони міністерства оборони Сполучених Штатів Америки, генерал- лейтенант Генрі Оберінг висловив думку, що українська та американська промисловість могли б мати користь від співпраці в галузі створення ПРО.
Потрібно зазначити, що в сенатській доповіді помічника міністра оборони США не повідомляються будь-які деталі переговорів між Вашингтоном і Києвом щодо ПРО, але звертається увага на позицію Росії. «Абсолютно ясно, що Росія вірить у цінність ПРО, оскільки вона продовжує зберігати систему протиракетної оборони навколо свого головного населеного пункту — Москви і розробила також оборону від ракет меншого радіуса дії», — підкреслив Грін.
При цьому він повідомив американським сенаторам, що Пентагон продовжує переговори з Росією щодо угоди про військово-технічну співпрацю для забезпечення співпраці з питань ПРО на міжурядовому і міжгалузевому рівнях, а також у контексті взаємодії за лінією НАТО — Росія.
Помічник глави оборонного відомства США підкреслив, що американські системи ПРО «не спрямовані проти Росії» і за своїми технічними характеристиками та місцезнаходженням не можуть протистояти «міжконтинентальним балістичним ракетам, випущеним із Росії по США». Грін також сказав, що високопоставлені представники американської адміністрації неодноразово інформували російську сторону про плани щодо ПРО в ході зустрічей і переговорів у Вашингтоні, Москві, Брюсселі та інших точках і що США збираються продовжувати такі контакти з Росією для пошуку додаткових заходів довіри та можливостей співпрацювати щодо ПРО в майбутньому.
Анатолій ШЕВЦОВ, керівник Дніпропетровської філії НІСД:
— Тут потрібно розділити поняття роботи по суті і повідомлення. Саме повідомлення ні про що не говорить. Воно є начебто однобоким, не до кінця вивіреним і носить політичний підтекст. Я б на місці Пентагона до цього переліку включив би й Росію, з якою американці співпрацюють не менше, ніж з нами. Зокрема, в травні 2002 року президентами США та Росії було підписано меморандум, у якому є розділи, які виконуються: проводяться навчання, в тому числі широкомасштабні. Але чомусь у цьому списку Росія не позначена. Не дивлячись на спеціальну позицію, вона повинна бути включена до цього списку на таких же засадах. Включення Росії до цього списку позбавило б її можливості звинувачувати інші країни. Від такого повідомлення, окрім шкоди, користі — ніякої. Тому що йде начебто протиставлення. Мовляв, Україна співпрацює, а Росія нібито не співпрацює й має якусь особливу думку. Тільки й усього. Політично таке повідомлення нам не вигідне. Такі заяви викликають нездорову реакцію у сусіда, при цьому не підносячи ні нашої ролі, ні вносячи нічого в зміцнення співпраці. Якщо ж говорити по суті, то, звичайно, всяка співпраця сама собою передбачає вигоду. Якщо вона невигідна, то ніхто не співпрацюватиме.
Я вважаю, що наймудріша позиція України в цьому питанні повинна полягати в тому, щоб не лізти в сутність цього питання. Бо ми можемо тут лише нахапатися клопоту на свою голову, тим більше — за нинішніх умов.
