Учорашнє парламентське обговорення «єепівської» проблеми показало, що Україні загрожує чергове внутрішньополітичне загострення і, можливо, парламентська криза. Така перспектива реальна, якщо на саміті СНД у Ялті підпишуть парафований в Астані першим віце-прем’єром Миколою Азаровим проект угоди про ЄЕП. Говорити тоді про конституційну реформу, нормальний бюджетний процес і доведення до пуття податкової системи буде проблематично.
«Рамкова угода про створення Єдиного економічного простору не загрожує вступу України до Світової організації торгівлі і майбутньому членству країни в Євросоюзі», — заявив перший віце-прем’єр-міністр України Микола Азаров, відкриваючи учора в парламенті дискусію про підготовку, можливі геополітичні і соціально-економічні наслідки для України підписання договору між Росією, Україною, Білоруссю і Казахстаном про створення ЄЕП. «Рамкова угода, якою є договір про створення ЄЕП, не містить жодної цифри, і жодної загрози для вступу до СОТ, для майбутнього членства у ЄС не несе», — сказав він. Перший віце-прем’єр наголосив, що уряд під час роботи над відповідними документами виходив із положень прийнятої раніше заяви Верховної Ради про формування ЄЕП. За його словами, Україна наполягатиме на запровадженні єдиних тарифів на енергоносії у рамках ЄЕП. Наполягати, звісно, можна... Кажучи про вигоди для України від підписання угоди, Микола Азаров висловив переконання, що вона однозначно сприятиме економічному підйому в країні, а саме — пожвавленню тих галузей промисловості, які після розпаду СРСР перейшли у стагнацію. Це допоможе підвищити життєвий рівень населення, створити додаткові робочі міс ця, посилить становище України у відносинах з іншими сусідами, у тому числі з країнами Європейського Союзу. Сильніше, мабуть, нікуди... У разі, якщо підписана угода виявиться для України невигідною, наша країна матиме право виходу з організації, відзначив Микола Азаров, намагаючись переконати депутатів Верховної Ради у правильності своєї позиції. Реакція залу показувала, що ставлення народних обранців до розглядуваного питання щонайменше неоднозначне. Головного «адвоката» ЄЕП в уряді права частина парламенту зустріла криками «Ганьба!» та «Геть!», які не змовкали впродовж усього виступу. У якийсь момент Микола Янович, не витримавши і, очевидно, з метою втихомирити опонентів, голосно вдарив кулаком по трибуні. Не допомогло, — противники інтеграції з країнами колишнього Союзу розійшлися ще більше і злегка втихомирилися тільки після зауваження спікера Володимира Литвина. Водночас із лівого табору, а також частково з центру першого віце-прем’єра підтримували оплесками.
Думки виступаючих також розділилися, причому не тільки депутатів, а й представників уряду — розбіжності у Кабміні продемонстрували сповна. Головним опонентом Азарова з питання про вступ України до ЄЕП фактично виступив його підлеглий, міністр економіки та з питань європейської інтеграції Валерій Хорошковський. Він висловив побоювання, що підписання угоди щодо ЄЕП у пропонованому вигляді може мати певні негативні наслідки для України, передусім із погляду її інтеграції в ЄС та СОТ. Хорошковський не погодився з думкою першого віце-прем’єра про вигідність єдиних цін на енергоносії у рамках ЄЕП, які останній наводив як один із головних аргументів на користь угоди. «Чи вигідно для України мати дешеві енергоносії? На перший погляд — так, але це — злочин перед майбутніми поколіннями», — наголосив В. Хорошковський. За його словами, саме питання дешевих енергоносіїв є стримуючим чинником для вступу Росії до СОТ, яка виходить із однакових конкурентних умов. В. Хорошковський звернув увагу депутатів на відмінність позиції України та Російської Федерації у питанні реалізації угоди стосовно ЄЕП. «Якщо ми послухаємо російських політиків, у тому числі й вищого рівня, то буде зрозуміло: вони вважають мінімальним рівнем інтеграції митний тариф, ми вважаємо максимальним рівнем інтеграції зону вільної торгівлі», — відзначив міністр. На його думку, економічна інтеграція України повинна відбутися, спираючись на чотири принципи: відповідати правилам міжнародної торгівлі, які визначила СОТ, не становити загрозу національному суверенітету, не порушувати чинне законодавство, а також не суперечити проголошеному Президентом України курсу на європейську інтеграцію. «Це — головні умови, з огляду на які діють Міністерство економіки й уряд», — заявив міністр.
Міністр закордонних справ України Костянтин Грищенко, виступаючи перед парламентаріями, був дипломатичніший. Він заявив, що підписувати цю угоду слід із певними застереженнями. Їхня суть повинна полягати у тому, щоб гарантувати дотримання норм Конституції України. Виступаючи з трибуни парламенту, К. Грищенко влучно зауважив, що під час реалізації проекту створення ЄЕП важливо «втримати баланс інтересів України на тій лінії, яка відділяє відновлення зруйнованих економічних зв’язків від відновлення зруйнованої союзної держави». З його слів, з політичного погляду цей документ викликає як в українському суспільстві, так і в західних партнерів певні запитання. «Я переконаний, що, реалізовуючи цю угоду, ми повинні зберігати курс на європейську інтеграцію. Зона вільної торгівлі — це та економічна межа, яка нас влаштовує», — підкреслив він. Голова МЗС висловив думку, що ситуація навколо ЄЕП «пояснила, що європейська ідея стала реальністю українського політичного життя і носить усвідомлений характер для мільйонів українців». «Я переконаний, що ця нова європейська свідомість є запорукою того, що ЄЕП не перетвориться на шлагбаум для європейської України», — сказав він.
Загалом схваливши концепцію договору, певні зауваження запропонував зробити й представник Мін’юсту — перший заступник міністра юстиції у зв’язках з Верховною Радою Василь Супрун. «Окремі положення майбутньої угоди й концепції потребують уточнення з метою приведення положень документа у відповідність до вимог Конституції та законів. Передусім, якщо говорити про деякі проблемні питання, це стосуєтьсяя статусу єдиного регулюючого органу», — підкреслив він. На думку Мін’юсту, друге проблемне питання стосується можливої заборони застережень в майбутніх угодах. «Це положення також потребує уточнення, виходячи з того, що Віденська конвенція міжнародних договорів виключає можливість зауважень щодо договорів», — сказав він. Разом із тим В. Супрун зазначив, що угода стосовно ЄЕП може бути підписана без застережень, однак для її ратифікації в парламенті необхідний висновок Конституційного Суду України. Виступи представників профільних парламентських комітетів з питань міжнародних відносин і Європейської інтеграції Станіслава Сташевського й Бориса Тарасюка були в основному критичного плану. Борис Тарасюк заявив про те, що цей договір супере чить відразу чотирьом статтям Конституції України — 8-й, 19-й, 75-й і 106-й, 2-м положенням угоди між Україною та Європейським Союзом, а також низці указів Президента України про європейську інтеграцію як основний вектор зовнішньої політики. Угода про ЄЕП передбачає адаптацію законодавства чотирьох країн, але законодавство Росії та ЄС — це дві різні системи, одночасна адаптація яких неможлива, зазначив Борис Тарасюк.
На його думку, пропонована угода має також усі ознаки єдиного ринку й митного союзу, що створює серйозні проблеми для подальшого просування до ЄС. Ще один аргумент «проти», озвучений Борисом Тарасюком — Росія в координаційному органі на пропонованих умовах матиме 70—80% голосів і фактично все буде вирішувати сама. Комітет з євроінтеграції звернувся до Президента з рекомендацією не підписувати угоду, — повідомив Борис Тарасюк. Зі схожими аргументами виступив і Станіслав Сташевський, який також заявив, що якщо подібна угода буде підписана, її слід затверджувати на всенародному референдумі, як це робиться, коли приймають нових членів у ЄС. Україні при цьому доведеться відмовитися від усіх досягнутих угод з ВТО, що означатиме не лише втрату величезного обсягу здійсненої роботи, а й втрату іміджу країни як передбачуваного партнера.
Виступи представників парламентських фракцій були досить різноспрямованими, однак практично всі, за винятком хіба що фракції Партії промисловців і підприємців і «Трудової України», фракції КПУ й (це не жарт) групи «Європейський вибір» вимагали певних корекцій і зауважень. Найбільш категорично «проти» виступили лідери «Нашої України» й БЮТ Віктор Ющенко та Юлія Тимошенко. Перший, вийшовши на трибуну, двічі похвалив позицію міністра економіки Валерія Хорошковського, закликавши до «регіональної інтеграції за світовими правилами». Друга закликала колег вчитися патріотизму і депутатів російської Держдуми й звинуватила віце-прем’єра Миколи Азарова в невідповідності посаді. З представників більшості найбільш критично висловився лідер фракції НДП Валерій Пустовойтенко. За його словами, в разі підписання документів зі створення Єдиного економічного простору «четвірки» СНД у тому вигляді, в якому вони існують сьогодні, Україна може втратити свій державний суверенітет. На загальному тлі найбільш компромісним виглядав виступ глави фракції СДПУ(О) Леоніда Кравчука. «Коли 1991 року було створено СНД, Верховна Рада прийняла низку зауважень щодо участі України в цій організації, якими я як президент і керувався. Аналогічні зауваження маємо право зробити й ми», — сказав він. «Добре чи погано, що ми нині так гостро обговорюємо цю проблему?» — поставив запитанням Леонід Макарович. «Добре» — сам же й відповів. «Тому що ми боїмося за нашу незалежність. Однак страх не повинен сковувати розум», — сказав перший Президент. Далі він висловив думку, що «нам не треба боятися ЄЕП, а слід вчитися використовувати механізм ЄЕП на свою користь». Леонід Кравчук відкрито заявив, що договір щодо ЄЕП означає втрату Україною частини її суверенітету. Однак, вважає він, це не є приводом, щоб відразу ж його відкидати. На думку Леоніда Кравчука, в цій ситуації нам необхідно чітко визначити межу, за яку ми не збираємося відступати, знайти той компроміс, який би дозволив максимально використати ЄЕП у національних інтересах України. Леонід Кравчук також нагадав колегам, що підписання договору — це право Президента України, правом же Верховної Ради є його ратифікація або нератифікація. За результатами проведених дискусій Верховна Рада відмовилася приймати рішення відразу. За словами спікера Володимира Литвина, воно буде прийняте в звичайний день голосування, тобто в четвер, і матиме рекомендаційний характер для глави української держави щодо того, чи підписувати угоду.
