Іванна Коберник повідомила «Дню», що в середу нею разом
із Артемом Петренком готувалася передача за участю члена Нацради з питань
ТБ і РМ Миколи Княжицького (колишнього президента СТБ) та представником
Конституційного суду України, який унаслідок подальших подій так і не був
запрошений. У програмі передба чалося обговорити проблеми журналістської
етики у зв'язку із судовим процесом, що від бувся того дня, між Миколою
Княжицьким та «Киевскими Ведомостями», які влітку опублікували посмертні
листи Мар'яни Чорної, адресовані особисто М.Княжицькому та голові адміністративної
ради СТБ В.Сивковичу. Однак іще вранці Сергій Куций, який уже протягом
тривалого часу безпосередньо «консультує» журналістів СТБ, висловив сумнів
у доцільності запрошення Миколи Княжицького в ефір. Замість запланованої
теми Сергій Куций запропонував обговорити в ефірі проблему слідчих комісій
ВР, давши при цьому чітку установку: «...треба сказати про те, що ці комісії
існують, але ніякої користі не приносять».
Іванна Коберник та Артем Петренко відмовились підкоритися
вказівкам Сергія Куцого та в.о. головного редактора каналу СТБ Вадима Денисенка,
що приєднався до нього. Однак о 19.45, за дві години до ефіру програми,
їм було офіційно підтверджено, що Княжицького в ефір не допустять. Після
заяви Іванни Коберник, та ще одного ведучого «Актуальної камери» Олександра
Богуцького, що в такому разі вони відмовляються вести передачу, планувалося,
що її проведе особисто Сергій Куций. Однак в останній момент в ефір «сів»
Вадим Денисенко і провів передачу на тему слiдчих комiсiй.
Микола Княжицький повідомив «Дню», що він мав намір говорити
в програмі про дуже важливу, на його думку, проблему, оскільки впе рше
в Україні йде судовий процес із захисту конституційних прав людини: таємниці
листування, права людини на конфіденційність відомостей про її приватне
життя. Нині, каже Микола Княж ицький, коли всі ЗМІ заполонив компромат,
людям дуже важливо знати, що їхні права захищені Конституцією і цілою низкою
законів України.
Планував також пан Княжицький порушити питання журналістської
етики, бо, за його словами, після публікації в «Киевских Ведомостях» листів
Мар'яни Чорної в пресі детально обговорювався їхній зміст. Однак ніхто
не сказав про те, що раніше, ніж листи з'явилися на сторінках газети, журналісти
мали розкрити конверти, адресовані цілком конкретним людям. За словами
Миколи Леонідовича, в програмі також передбачалося обговорювати питання
про те, яким чином у «Киевские Ведомости» потрапили листи, вилучені правоохоронними
органами із квартири загиблої журналістки. «Я мав намір зосередитися на
моральних аспектах того, що відбулося, — каже Княжицький, — бо тільки тоді,
коли ми почнемо розуміти, що таке моральне, а що — аморальне, і коли ми
зрозуміємо, що на захисті морального закону стоїть і право, ми станемо
нормальним суспільством».
Як уже писав «День», за тиждень до цього інциденту з поста
голови адміністративної ради СТБ пішов Володимир Сивкович. Володимир Леонідович
повідомив «Дню» також, що він передав акції, що належать йому (підприємство
«Вита») у «ММЦ- СТБ» іншому з шести засновників каналу — офшорній компанії
«Норкрос-корпорейшн». Рішення піти з СТБ він прийняв після наради з представниками
засновників кана лу і керівниками регіональних структур СТБ. У зв'язку
з порушеною кримiнальною справою проти СТБ за фактом несплати податків
питанн я стояло так, як зазначає пан Сивкович: або канал закривають, і
близько 3 тисяч співробітників залишаються без роботи, або я підкоряюся
тиску влади і йду. При цьому Володимир Сивкович стверджує, що в моніторинг
реклами на каналі СТБ, на основі якого свого часу закрито рахунок каналу
в «Укрексiмбанку», абсолютно неправомірно включено анонси власних передач
каналу. Неправомірність зазначених податковою поліцією претензій, зі слів
Володимира Сивковича, підтверджує і той факт, що, за даними податківців,
СТБ (що займає в нашому ефірі біля 3%) нібито заробляв на рекламі б ільше,
ніж «1+1», що займає позицію приблизно 25—30% (дані про рекламні надходження
«1+1», як паблік- компанії, є відкритими, їх регулярно публікують в Інтернеті).
Те, що рішення піти з каналу Володимир Сивкович прийняв під тиском адміністрації
Президента для того, щоб врятувати канал від закриття, підтверджують також
співробітники телеканала СТБ, зокрема, ведуча «Вікон-новин» Ірина Ванникова.
«Дню» відомо, що саме з часу закриття рахунку каналу присутність
Сергія Куцого на СТБ стала особливо настирною. Він безпосередньо втручається
у верстку програм новин, у журналістські тексти. Однак, якщо ще донедавна
цензура стосувалася того, як саме освітлювати діяльність Л.Кучми, то в
останні дні надійшли вказівки і про повну інформаційну блокаду інших кандидатів
у президенти. Або ж — за спеціальним завданням, давати інформацію так,
щоб підбурювати кандидатів один проти одного, особливо це стосується «канівської
четвірки». Глухий опір «журналістської маси» при цьому гаситься страхом
залишитися без роботи. Зокрема, з кореспондентом «Дня» багато співробітників
каналу СТБ боялися розмовляти, а ті, хто розповідав про те, що відбувається,
просили на них не посилатися.
По суті, йдеться про боротьбу за приватизацію менеджменту
каналу СТБ з боку осіб і структур, причетних безпосередньо до Президента
України. Прямим мотивом фактичного вигнання з СТБ Сивковича став укладений
каналом у травні договір з ВР про створення щоденних «Вікон-парламент».
Саме тоді на канал накотилася величезна хвиля перевірок — від санепідемстанцій
до «Укрчастотнагляду». А що стосується управлiння каналом — то в якийсь
момент «угорі» вирішили, що президентом каналу стане В.Долганов (тодішній
помічник Л. Кучми). Однак засновники каналу заявили про свою незгоду на
це, і тоді, як зазначив В.Сивкович, запровадили компромісний варіант: введення
в адміністративну раду каналу Сергія Куцого, державного чиновника, що є
явним порушенням закону.
З точки зору технологій, тиск на канал проводиться через
тиск на засновників, і передусім — на офшорну компанію «Норкрос-корпорейшн»,
яка пов'язана з російським «Лукойлом». Здійснюючи основне інвестування
каналу, ця компанія нині фактично контролює канал, «загрузнувши» в тих
умовах, які їй диктує адміністрація Президента. Нині, з початком довгострокової
відпустки президента СТБ Дмитра Прикордонного, безпосереднє керівництво
каналом здійснює віце-президент СТБ Олексій Федун, ставленик «Норкрос».
Напередодні виборів вимоги адміністрації Президента гранично посилилися,
що, власне кажучи, і спричинило прорив тліючого конфлікту назовні — передусім
завдяки мужності журналістів, котрі не захотіли бути пішаками у безмежно
брудній грі найвищих посадових осіб країни.
Для керівництва (тепер уже колишнього) каналу в особі Миколи
Княжицького і Володимира Сивковича все, що відбулося — це урок того, як
«в'язне кігтик» і як нинішня влада заковтує цілком у будь-якому випадку,
незалежно, чи ти повністю підкоряєшся їй, чи намагаєшся одночасно і начебто
«зберегти обличчя», і в той же час не прогавити дивiденди. Саме влада передусім
не терпить компромісів.
Для журналістів же СТБ все, що трапилося, стало тією останньою
краплею, яка допомагає подолати страх і стати на захист передусім власного
достоїнства. Заява преса-секретаря каналу СТБ Ірини Чемерис, зроблена нею
«Дню» від свого імені, звучить так:
— При введенні прямої цензури питання для кожного журналіста
переходить в область морального вибору: змиритися з цим чи протестувати,
навіть якщо протест не приведе до зміни ситуації. Але саме протест, на
мій погляд, дозволить журналісту зберегти моральні цінності в собі і зберегти
себе як професіонала. Для мене те, що відбувається зараз на моєму каналі,
— це просто повернення у радянські часи, в епоху брежнєвізму. І коли б
я зовсім забула, як це було тоді, можливо, я б і могла піти на нібито тимчасовий
конфлікт із самою собою. Але я добре пам'ятаю ту атмосферу морального пригнічення,
за якої ти розумієш і знаєш правду, але висловити її не можеш. У цій ситуації
втрачається сенс журналістики, її призначення. І коли зараз кажуть, що
Кучма — це реформи, а ліві — це крок назад, то я заявляю, що знищення свободи
преси, яке сталося в Україні, — це вже повернення в колишні, тоталітарні,
часи. Це повернення вже відбулося, і прийняти це, змиритись із цим я не
можу. Як нам здається, які-небудь коментарі до всього вищесказаного зайві.
Іванна Коберник, Ірина Чемерис, Артем Петренко, Олександр Богуцький, Василь
Прикордонний поки що, за їхнiми словами, написали заяви на відпустку. «Актуальну
камеру» два дні поспіль веде Вадим Денисенко. А газета «День» звертається
до всіх журналістів, до всіх правозахисних організацій України, до Спілки
журналістів України, до парламентаріїв із закликом приєднатися до журналістів
«Дня», котрі висловлюють свій протест проти цензури в країні, що перебуває
не лише на порозі виборів, але й — третього тисячоліття.
Коментарів ні від Сергія Куцого, ні від Олексія Федуна
«День» на момент здачі номера газети до набору, на жаль, отримати не зміг.
У них були або нескінченні наради, або відключені телефони, в тому числі
й мобільні.
А виконувач обов'язків головного редактора СТБ Вадим Дем'яненко
заявив «Дню»: «У середу, 20 жовтня, були попередньо задумані дві теми дня:
про журналістську етику, прив'язана до судового позову Княжицького і Сивковича
проти «Київських Відомостей», і про роботу слідчих комісій у парламенті.
Однак, оскільки суд перенесли, а парламент заслуховував звіти відразу двох
комісій, вирішили вибрати саме цю тему для «Актуальної камери». Проте виявилося,
що Іванна Коберник недостатньо «в матеріалі». Тому, як це практикують і
зумовлюють у нас, я її замінив у передачі. А Сергія Куций, помічник Президента,
— він тут абсолютно ні при чому».
Що ж, залишимо без коментарів і це висловлювання.
