Читачі «Дня» завжди відзначали й помічали публікації з адресою — «Проект Синдикат». Це завжди ексклюзиви, авторами яких є відомі політичні лідери та громадські діячі, вчені зі світовим ім’ям. Завдяки «Проекту Синдикат» читачі «Дня» можуть стежити за світовими проблемами та тенденціями з перших рук. Ми співпрцюємо з 1998 року й журналісти «Дня» побували в штаб-квартирі, яка знаходиться у Празі. Минулого тижня редакцію газети вперше відвідав менеджер глобальних відносин «Проекту Синдикат» Грег ІВАНОВ. У редакції відбулася бесіда пана Іванова з головним редактором Ларисою Івшиною. Говорили про те, що навіть в умовах економічної кризи не слід замикатися на вузькій економічній темі, яка зараз користується популярністю, і читачам необхідно пропонувати вдумливі матеріали не лише світових політиків, філософів, але й людей, які досягли успіху. Пан Іванов був захоплений, дізнавшись, що «День» видає власну бібліотеку й пообіцяв, що подаровані йому фотоальбом «Дня» і книги з «Бібліотеки «Дня» будуть з інтересом прочитані у штаб-квартирі «Проекту Синдикат».
Ідея створення «Проекту Синдикат» виникла у трьох нинішніх директорів, з яких двоє є професорами Колумбійського університету, а третій — професором Університету Нью-Йорку. Усі вони були пов’язані з університетами Центральної Європи. Вони втрьох писали звіти для Огляду приватизації в Центральній і Східній Європі. Фонди відомого філантропа Джорджа Сороса також були представлені в цих країнах. Професори та Сорос уважно подивилися на місцеві газети, і в них виникла чудова ідея — використати свої академічні зв’язки й, дійсно, допомогти цим країнам західною економічною експертизою. А тоді, у середині 90-х років, країни Центральної Європи знаходилися в перехідному періоді. Ідея була проста й дещо юнацька, зауважив Грег Іванов. У ініціаторів не було конкретного бізнес-плану, і, в принципі, його досі немає.
Які цілі переслідує «Проект Синдикат» у нинішніх умовах фінансової та економічної кризи, як ця організація може посилити незалежність друкарських мас-медіа в країнах, що розвиваються, і покращити їхні журналістські, редакторські можливості? Наскільки для «Проекту Синдикат» є важливою співпраця з Україною? Про це в інтерв’ю з менеджером глобальних відносин «Проекту Синдикат» Грегом ІВАНОВИМ.
— «Проект Синдикат» — некомерційна організація, мета якої — всесвітній діалог із усіх найважливіших тем. Нині ми працюємо над ідеєю звукової подачі статей, думаємо про підкасти. У нас скоро буде новий сайт. Ми намагаємося використати більш витончено наші матеріали, наші можливості. Тому що дійсно величезний потенціал із такими матеріалами, з такою величезною кількістю чудових мислителів. І тому ми проводимо конференцію в Копенгагені в першій половині жовтня цього року на тему: «Зміни клімату». У цьому заході візьмуть участь наші редактори та чудові академіки, мислителі, політики. На цю конференцію також запрошений «День». Це буде дійсно цікаво.
— Це можна розглядати як крок на шляху формування громадської думки, як треба людству розвиватися далі, вирішувати проблему зміни клімату?
— Загалом, так, якщо дивитися на наступному рівні розвитку, як вирішувати проблему конкретно. Я думаю, що це пані Івшиній сподобалося. Ми так у принципі й задумували. Існує конкретна проблема, але ми не зациклюватимемося на ній дуже вузько. Давайте міркувати більш широко. Хоча і є конкретний порядок денний, дійсно обговорюватиметься тема енергетики, то всі чудові мислителі, ці чудові розуми, напевно, просто за визначенням, дійдуть більш важливих висновків, відповідей на важливі запитання.
— Пане Іване, хотілося почути від вас, як може «Проект Синдикат» реалізувати насправді одну зі своїх цілей — посилення незалежності друкарських ЗМІ в країнах, які розвиваються або знаходяться в перехідному періоді?
— По-перше, у нас дуже близький контакт з IPI — міжнародним інститутом преси, мета якого — забезпечення свободи преси по всьому світі. Буквально нещодавно на конференції в Гельсінкі обговорювалися питання збереження преси, засобів масової інформації. Говорилося також про те, як забезпечити свободу преси й захистити її від політичного або якогось іншого впливу.
— А яку роль при цьому грає «Проект Синдикат»?
— Як ми допомагаємо? Ми постачаємо матеріали до країн, що розвиваються, практично безкоштовно, розуміючи чудово, що там не можуть за це платити. Нам дуже важливо відкрити цей діалог. Таким чином, ми вважаємо, що допомагаємо розвиватися газетам у країнах, що розвиваються, даючи їм можливості для публікації таких чудових авторів, які у нас є.
— А в якому розряді країн знаходиться Україна? Серед тих, що розвиваються, чи ні?
— Я б сказав, що Україна для нас точно не є країною, яка розвивається. Україна — країна розвинена, на рівні Центральної та Східної Європи. Це точно. З огляду на різноманіття засобів масової інформації, в Україні є багато якісних видань. «День» для нас, звичайно, є лідером. Це просто чудове видання. Для нас дуже важливий цей блок — країни Центральної Європи, Україна та Росія, які я курую. До іншого блоку належать країни Центральної Азії — вони якраз є такими, що розвиваються. Там все по-іншому. Я дзвонив у Вірменію — там дійсно все погано. Ми намагалися запрошувати редакторів на конференції — один у в’язниці, іншій у розшуку.
— А що ви можете сказати про затребуваність вашої продукції в Україні та Росії?
— Я б сказав, що на даний момент обидва ці ринки для нас не є розвиненими. До мене не було російськомовних менеджерів, і це було найбільшою проблемою. Тепер ми в нас працюють менеджери, які знають мову регіону, з яким вони працюють. Наприклад, мій колега Стівен Гросс добре знає китайську. Зараз він працює з цією країною і там у нас спостерігається значне зростання. Повертаючись до запитання, можу сказати, що на даний момент і Україна, і Росія не розвинені до такого рівня, як би нам хотілося. Ми продовжуватимемо співпрацю з «Днем». Найголовніше — це гарне видання, і ми дивитимемося, які можливості є для розвитку співпраці з друкарськими ЗМІ в Україні.
— Що ви маєте на увазі під бажаним рівнем співпраці?
— Ми хотіли б мати більше газет як член асоціації «Проект Синдикат» і в Україні, і в Росії.
— Чи можете ви сказати, якщо це не таємниця, скільки в «Проекту Синдикат» партнерів в Україні та Росії?
— В Україні «День» — єдиний наш член. І ми цьому дуже раді. Це не лише єдиний наш партнер в Україні. Він у принципі один із найважливіших, оскільки наша співпраця триває з 1998 року.
— А в Росії скільки ваших партнерів?
— Серед наших партнерів у Росії — «Ведомости» та Moscow Times.
— Повертаючись до теми позитивного впливу «Проекту Синдикат» на друкарські видання, хотілося б почути від вас, яким чином асоціації вдається покращувати журналістські, редакторські можливості друкарських видань?
— Я вважаю, що цьому сприяє надання нового цікавого різного матеріалу. Чому продукція «Проекту Синдикат» є запитаною? Тому що ми примушуємо вас приймати більш вдумливі й більш цікаві рішення. Ми надаємо вам матеріали Фішера, Бен-Амі Сакса і багатьох інших. А це розвиває ваші здібності. Якби цього вибору не було, то ситуація була б іншою. Я вважаю, що це чудово. Якби я був редактором, то був би радий постійно мати такий вибір.
Я хотів би ще раз наголосити, що «Проект Синдикат» є унікальною некомерційною організацією, яка дійсно розвиває усвідомлення різних світових і найважливіших тем на глобальній платформі. І «День» є одним із головних наших членів. Ми вважаємо, що дуже важливо давати людям справжній вдумливий аналітичний матеріал дуже різного плану. І ми продовжуватимемо цим займатися.
— І ми також.
— Чудово.
ДОВIДКА «Дня»
Міжнародна асоціація якісних видань «Проекту Синдикат» сьогодні об’єднує майже півтисячі щоденних друкарських видань у 150 країнах із загальним тиражем понад 56 млн. примірників. «Проект Синдикат» надає щомісяця 41 серію публікацій і одну щотижневу серію коментарів на різні теми, починаючи з економіки та міжнародних відносин до науки та філософії. Таким чином, ця організація допомагає читачам по всьому світі розуміти проблеми та можливості, які формують їхнє життя.
