Звіт уряду, з яким виступив у вівторок на пленарному засіданні Верховної Ради прем’єр-міністр Віктор Ющенко, носив швидше ритуальний характер. Власне, такий самий характер мала і дискусія прем’єра із депутатами у процесі відповідей на запитання. Зміцнювала враження споруджена перед парламентською трибуною декорацiя з кількох десятків картонних коробок, в яких, за твердженнями прихильників прем’єра, були підписні листи із підтримкою Ющенка сотнями тисяч громадян. Доповнювали картину кілька тисяч пікетувальників, які не просто стояли попід стінами парламенту, скандуючи відповідного змісту гасла, а й проводили виїзні сесії міських рад, які, звичайно ж, висловлювали цілковиту довіру чинному уряду і особисто прем’єр-міністрові.
Одразу зазначимо, що жодного впливу на дії народних обранців у сесійній залі весь цей перфоманс не мав. Спроби депутатів пропрем’єрських фракцій заблокувати внесення до порядку денного сесії постанови щодо недовіри Кабміну успіху не принесли. І тому їхні оплески, стоячи, на адресу Ющенка, який виходив на трибуну, виглядали певним перебором. На відміну від давньоруських віче, де перемагали ті, хто гучніше кричав, у сучасному парламенті голосують мовчки.
Аргументи сторін, одна з яких бачить у діях уряду поступ до суцільного процвітання, а друга вказує на очевидні прорахунки, були відомі заздалегідь після потужної артпідготовки, яку сторони цілий тиждень проводили через засоби масової інформації. Справжні ж пружини, які рухають діями як окремих депутатів, так і депутатських фракцій і груп, лежать дещо в іншій площині, яку можна визначити як готовність до компромісів. До вівторка у відповідь на відкриті і не зовсім пропозиції врахувати інтереси фракцій з боку Ющенка звучали лише звинувачення та заклики дотримуватись моральних норм. Оскільки терміну «моральність» у регламенті ВР не закладено, опоненти Ющенка продовжують чекати відповідей на свої пропозиції.
Голова парламенту Іван Плющ, який напередодні звіту уряду повернувся з лікування до виконання своїх обов’язків, врахував право прем’єра відстрочити на п’ять днів розгляд питання про недовіру урядові, давши таким чином сторонам додатковий час на роздуми і узгодження позицій. Досі Ющенко ні до вимог, ні до пропозицій не прислухався, можливо, зберігаючи надію, що все як- небудь владнається. Не виключено, що він очікував вагомого слова від Леоніда Кучми, якого напередодні Великодня у телевізійному ток-шоу назвав своїм «батьком». «Названий батько» до зали ВР, як і очікувалось, не з’явився. Таким чином, керівник Кабміну врешті поставлений перед необхідністю приймати рішення особисто. На роздуми він має п’ять днів.
Проблема може вирішитися дуже просто. Якщо протягом цих п’яти днів команда прихильників Ющенка не займатиметься організацією галасливих акцій, а шукатиме компромісу із пропрезидентськими фракціями заради збереження уряду, не виключено, що ситуація зміниться. Щоправда Ющенкові задля власного виживання біля керма, мабуть, доведеться йти на більш радикальні поступки, ніж це від нього вимагалося раніше. Якщо ж події розгортатимуться у тому ж самому напрямку, що й донині, Ющенкові навряд чи допоможе залишитись на посаді щось інше, ніж пряма — публічна і жорстка — підтримка Президента. Мабуть, розуміючи це, пропрем’єрські сили і ЗМІ роблять зараз активні спроби «почепити» відповідальність за долю уряду взагалі, і прем’єра зокрема, на Леоніда Кучму.
P.S. Учора парламент включив до порядку денного 7-ї сесії питання про відповідальність уряду Віктора Ющенка. За це рішення проголосували 252 депутати при 62 голосах проти, 8 — утрималися, 83 — не голосували. Від участі у голосуванні утрималися фракції «Батьківщина», НРУ і УНР, «Реформи-Конгрес», частково фракція Партії зелених і групи «Солідарність», повідомляє Інтерфакс-Україна.
