Чи накладає свій відбиток на дії українського уряду наближення виборів? Тим паче, що руки в нього завдяки реальній перспективі отримати кредит МВФ тепер вільніші. В усякому разі, Кабмін, керований відомим критиком популістських дій попередників Миколою Азаровим, вирішив вирізнитися на ниві здобуття всенародної любові. Він вніс до парламенту законопроект про державні гарантії відновлення заощаджень вкладникам Ощадбанку колишнього СРСР (про механізм повернення вкладів).
Як, напевно, пам’ятає читач, саме на відповідних обіцянках зробила собі політичну кар’єру екс-прем’єр-міністр Юлія Тимошенко. Це ж вам не гречка якась там, а хай і невеликі, але все-таки цілком реальні гроші. Тим паче, що згодом було обіцяно повернути все... Як відомо, «все» не вийшло, та і з «тисячею», обіцяною всім упродовж двох років, теж вийшло непогодження: її отримала лише половина зареєстрованих вкладників. Не дискутуватимемо, що краще, коли склянка або, скажемо інакше, суспільна кишеня наполовину порожня чи наполовину повна. Фактом є те, що саме ця обіцяна й наполовину все ж таки повернута тисяча принесла Юлії Тимошенко чималі електоральні дивіденди...
Чи може новий уряд залишити цей ефективний інструмент іржавіти десь у коморі? Питання риторичне, особливо за чотири місяці до місцевих виборів...
Вищезгаданий законопроект дали «подивитися» парламентському комітету соціальної політики і праці. Після його засідання народний депутат і вірний бютівець Андрій Павловський не залишив від цього законопроекту, як то кажуть, каменя на камені. «Назва абсолютно не відповідає суті законопроекту, оскільки жодного конкретного механізму й джерел повернення не було запропоновано», — сказав він. (Нагадаємо, що й у Тимошенко особливих механізмів повернення своєї тисячі теж не було. Просто брала гроші, залишені попередниками на казначейському рахунку уряду, й роздавала). «Натомість, — продовжує Павловський, — законопроект дає доручення Кабміну створити реєстр вкладників, що нібито сприятиме їх (вкладів. — Авт.) поверненню».
Тим часом, як справедливо зазначає Павловський, цей реєстр було створено 2008 року за дорученням уряду Тимошенко в Ощадбанку («12 мільйонів громадян реєструвалися і є на обліку в цьому реєстрі»). Ну хіба що дехто з вкладників не дожив до нинішнього світлого дня, коли про них згадав і новий уряд. Щоправда, на думку Павловського, законопроект не визначає, що треба продовжити виплати, а лише «пропонує створити те, що вже є». «Для чого створювати реєстр, якщо він уже існує, не зрозуміло. Мабуть, щоб знову витратити бюджетні кошти», — міркує народний депутат. При цьому він також повідомив, що законопроект передбачає скасування індексації втрачених заощаджень громадян на рівень інфляції. «Це призведе до значних матеріальних втрат громадян через зниження купівельної спроможності отриманих компенсаційних виплат», — передбачає Павловський. «Якщо сьогодні загальна сума боргу становить за вкладами 131 мільярд гривень, то індексована сума має становити 338 мільярдів», — наполягає він і з докором повідомляє, що уряд, відповідно до цього законопроекту, має намір передати виплату компенсацій від державного Ощадбанку приватній страховій компанії «Оранта». Серед її власників, як відомо Павловському, є керівники Партії регіонів.
«День» спробував дізнатися точку зору іншої сторони. Народний депутат Олексій Плотников (ПР), відповідаючи на запитання «Дня», зазначив, що Кабмін виявляє «абсолютно нормальне прагнення розрахуватися з вкладниками Ощадбанку колишнього СРСР, але використовує для цього дещо іншу схему, ніж та, яку застосувала Тимошенко». А якщо цим займатиметься «Оранта», то це лише розвантажить відділення Ощадбанку, де, як нагадав Плотников, «громадяни записувалися з ночі й стояли до закриття». Плотников називає нову схему повернення заощаджень «досить нейтральною пропозицією». Стосовно ж власників «Оранти», то народний депутат наголосив на тому, що тут його колега діє в «незграбному форматі опозиції»...
