Згідно з рекламою, до складу подібних ліків, а точніше харчових добавок (позаяк більшість подібних «чудодійних» засобів не зареєстровані як ліки) входять природні компоненти, які не тільки зцілюють від усіх існуючих недуг, а й навіть регенерують клітини серця та нервової системи, що для сучасної медицини є просто неможливим.
У зв’язку з такою ситуацією, коли з кожним днем подібні «чудотворні» засоби стають дедалі популярнішими на вітчизняному ринку і довіра громадянин до них зростає, на базі Інституту кардіології імені Стражеска було створено ініціативну групу. Групу очолив заслужений лікар України, доктор медичних наук, професор Валентин Шумаков. Члени ініціативної групи вважають за необхідне звернутися до Комітету Верховної Ради з питань медицини з метою законодавчого врегулювання питання про несумлінну рекламу медпрепаратів.
На початку 60-х років уже минулого століття Всесвітня Організація Охорони Здоров’я розробила вимоги до сучасних лікарських препаратів. Серед таких критеріїв, як безпека, доступність населенню та прийнятність для пацієнта, перше місце посіла ефективність. Для доказу відповідності лікарського препарата цьому критерію сучасна медицина практикує цілу низку випробувань, серед яких є «подвійне сліпе дослідження»: ані пацієнт, ані лікар не знають, що приймає хворий — чи ліки, чи плацебо, «дурничку». Тільки проходження цих випробувань дає право називати ліки ефективними стосовно тієї чи іншої хвороби. Безумовно, харчові добавки не проходять подібних випробувань, і, крім того, нерідко посилання на те, що той чи інший засіб схвалено Міністерством охорони здоров’я і його ефективність визнано науково-дослідними інститутами, як повідомили кореспонденту «Дня» в Інституті кардіології імені Стражеска, викликають великі сумніви. Більше того, за словами Валентина Шумакова, завідуючого відділенням інфаркту міокарда та відновного лікування Інституту кардіології імені Стражеска, реклама лікарських препаратів, які насправді не мають лікувальних властивостей, є однією з численних причин різкого збільшення рівня смертності в Україні. Приймаючи розрекламований і досить дорогий за ціною засіб, який до цього ж абсолютно неефективний, пацієнт тим самим втрачає той момент, коли ще можливе повноцінне лікування або припинення процесу захворювання. У багатьох західних країнах, перш ніж реклама з’являється в з асобах масової інформації, вона повинна пройти так зване ліцензування асоціацією лікарів або взагалі дозволяється тільки у спеціальних медичних виданнях, недоступних для широкого кола читачів. Але, незважаючи на це, в США щорічно близько ста тисяч громадян стають жертвами побічних дій лікарських препаратів. Скільки подібних випадків в Україні, точних даних, на жаль, поки немає.
На даний момент у законі про рекламу відзначено, що в рекламі харчових добавок забороняється посилання на лікувальні властивості, якщо їх наявність не доведена у встановленому порядку, а також розміщення даних, які можуть створити враження, що за умови вживання певного лікувального засобу консультація з фахівцем не є необхідною. За несумлінну рекламу передбачається її публічне спростування, заборона або накладення штрафу. Однак уся проблема в нюансі. обговорювали це питання, і в багатьох країнах харчові добавки нині взагалі заборонені. Наше ж законодавство в цьому плані відстає. Ним не передбачено наступний аспект, що коли харчова добавка містить лікарські компоненти, то вона повинна пройти експертизу саме як ліки, а не добавка. В нашому законі чітко не вказано, що таке біологічно активна добавка як дійсно харчова добавка, а що таке біологічно активна добавка, яка, по суті, є лікарським засобом. На останньому засіданні Державного фармакологічного комітету, де був присутній і мі
КОМЕНТАРI
Ісаак ТРАХТЕНБЕРГ, академік АМНУ, член-кореспондент НАН:
— Я вважаю, що лікарські препарати взагалі не можуть бути предметом реклами, а в нашій країні і при нашому менталітеті — особливо. У нас існують науково-популярні програми, які ведуть лікарі. Вони можуть інформувати громадян про нові лікарські засоби і про те, чим вони відрізняються від інших, висловлювати свою думку. Якби в нас існувала система домашніх лікарів, які б систематично спостерігали за пацієнтом і могли б рекомендувати йому ті чи інші препарати, згідно зі специфікою організму людини, подібна реклама могла б бути допустимою. Але, враховуючи те, що наш народ сприймає на віру все, що лунає в засобах масової інформації, подібна реклама має просто агресивний характер. Крім того, дуже вже часто одні й ті самі засоби в одних джерелах фігурують як ліки, а в інших — як харчові добавки. В США створено комітети з контролю за продуктами та лікарськими засобами. Ними було опубліковано дані про те, що було зафіксовано близько тисячі випадків важких побічних явищ, що виявилися результатом споживання широко розрекламованих харчових добавок, які містили шкідливі для людського організму речовини. Експерти Європейського Союзу ністр охорони здоров’я країни, розглядалося це питання. Поки в законодавчому порядку не буде чіткого розмежування між ліками і харчовими добавками, необхідно при Міністерстві охорони здоров’я створити експертну групу, до складу якої б входили фахівці різного профілю (фармакологи, гігієністи). Ця група повинна чітко визначити об’єктивні критерії, які давали б можливість в одних випадках розцінювати біологічно активні добавки як харчові добавки, а в інших — як ліки.
Василь НЕТЯЖЕНКО, професор Національного медичного університету імені О. О. Богомольця:
— Останнім часом намітилася тенденція до постійного погіршення здоров’я населення. Насамперед, на мій погляд, це пов’язано з елементарним чинником. Дефіцит амінокислот, які необхідні для нормальної життєдіяльності організму, вітамінів і макроелементів спричиняють досить серйозні захворювання. Останнім часом активно застосовуються біологічно активні харчові добавки, дія яких спрямована на корекцію дефіциту харчового раціону. Згідно з анотаціями, їхня специфіка полягає в тому, що вони, діючи на клітинному рівні, нормалізують обмін речовин, зокрема вуглеводного та ліпідного профілю, що є, підкреслюю, профілактикою атеросклеротичних змін у судинах та інших захворювань, але ніяк не має лікувального впливу. Біологічно активні добавки можуть використовуватися лише як допоміжні засоби при лікуванні захворювань бо вони оптимізують енергетичні процеси на клітинному рівні, ліквідуючи метаболічні порушення. Наприклад, при лікуванні серцево-судинних захворювань доцільним є вживання біологічно активних добавок, що містять L-аргінін та коензим Q10. Тривалі клінічні дослідження не підтвердили того факту, що симптоматична терапія біологічно активними харчовими добавками вплинула на виживання хворих. Поки єдиним винятком є бета-блокатори, вживання яких покращувало стан хворих після інфаркту-міокарда. Все-таки для підтвердження чи спростування ефективності біологічно активних харчових добавок необхідні подальші клінічні дослідження, позаяк широкомасштабних досліджень iз цієї проблеми поки не проводилося. Тобто на сьогодні немає достатніх підстав рекомендувати рутинне застосування біологічно активних харчових добавок для профілактики тих або інших захворювань.
