Сьогодні українська делегація вилітає до Польщі для продовження роботи щодо здійснення Декларації про підтримку проекту ЄАНТК, підписаної Україною, Євросоюзом та Польщею. Тим часом експерти «Дня» припускають, що угруповання, яке протистоїть європейському напряму нафтопроводу, просуває схему — «наповнення труби російською нафтою — реверс нафтопроводу» ще і з метою виходу на можливість отримання цієї труби у власність певним офшором та компаніями, що стоять за ним. Але про все по черзі.
На початку жовтня міністр палива та енергетики України Сергій Єрмілов заявив про наявність у Кабінеті Міністрів контракту на щорічне транспортування 9 млн. тонн легкої каспійської нафти протягом семи років нафтопроводом Одеса— Броди. За його словами, проблема полягає у відсутності покупців усього цього обсягу нафти в Європі. Тож нинішню місію соратникiв президента «Укртранснафти» Олександра Тодійчука, хоча й усунутого від процесу прийняття рішень та від грошових потоків в «Укртранснафті», але якого явно надихнули підсумки поїздки до США прем’єр-міністра України Віктора Януковича (після поїздки до Штатів із прем’єром він також повідомив, що Україна веде переговори із ShevronTexaco про заповнення нафтою Одеса— Броди), можна було б вважати обнадiйливою. Американський уряд, вустами віце-президента США Річарда Чейні, заявив, що має намір сприяти Україні в реалізації європейського напряму нафтопроводу Одеса—Броди.
«Славну» справу реверсу просунула на початку жовтня наглядова рада ВАТ «Укртранснафта». Зараз Європі є про що подумати. Щоправда, коментуючи результати голосування за надання генеральному директору ВАТ Станіславу Василенку повноважень на укладення угод із компанією ТНК про наповнення магістралі російською технологічною нафтою, Президент України Леонід Кучма зазначив: «Жодні рішення, крім рішення Кабінету Міністрів, не можуть бути легітимними щодо цієї проблеми». Він зауважив, що «економічне рішення такого масштабу є й політичним рішенням». Голова українського Мінпаливенерго Сергій Єрмілов, як повідомили «Дню» у прес-службі міністерства, також ставить питання про легітимність цього рішення, оскільки воно не може бути прерогативою господарюючого суб’єкта. А прем’єр-міністр України Віктор Янукович підтверджує позицію Кабінету Міністрів, відповідно до якої рішення про напрям використання нафтопроводу Одеса— Броди прийматимуть тільки після закінчення роботи над цим питанням незалежних експертів та отримання відповідних пропозицій від постачальників нафти. (Як відомо, російська компанія ТНК, яка раніше «взяла шлюб» із ВР, ультимативно запропонувала українському уряду терміново підписати договір між «Укртранснафтою» і ТНК-ВР про поставки нафти для заповнення нафтопроводу Одеса — Броди технологічною нафтою, інакше вона відмовиться від своєї пропозиції про поставку нафти на умовах кредиту). І саме цього дня закінчився термін цього ультиматуму.
Проте можна сподіватися, що в Європі розуміють свої інтереси і зуміють знайти реальні точки дотику з українським проектом, якщо, зрозуміло, сама Україна не перетворить його найближчим часом на російський. Таку можливість, на жаль, також не можна скидати з рахунків. Ілюстрацію до цього твердження дає згадуване вище засідання наглядової ради «Укртранснафти», що закінчилося, якщо використати спортивну термінологію, із рахунком 4:3 на користь Росії.
Цікаво, що «золота акція» в ході голосування належала українському Фонду держмайна. Але останній напередодні передав її главі НАК «Нафтогаз України» Юрію Бойку, який і використав «голос держави» відповідно до свого розуміння ситуації — на користь реверсу. Проте, в цьому випадку дивує, звичайно, не Бойко, а голова ФДМУ Михайло Чечетов. У розмові із «Днем» Михайло Васильович підтвердив, що інструкцій на голосування не видавав, оскільки «довіряє професіоналам, і не любить дилетантів».
Тим більше, що Президент, за його словами, сказав, що питання слід вирішувати «в економічній площині, професіонально, абстрагуючись від політики» з тим, щоб Україна отримувала гроші... «А крім Бойка, краще вже ніхто, напевно, не знає, оскільки він у цій нафті вже не знаю скільки плаває»...
Українській стороні варто б було розглянути й інші (крім репутаційних) можливі ризики, пов’язані зі здійсненням реверсу, а також запланованим підписанням угод про надання товарно- нафтового кредиту ТНК для наповнення нафтопроводу.
Керiвник апарату «Укртранснафти» Михайло Гончар заявив «Дню», що не тільки у разі тимчасового використання реверсного напряму, але навіть і за наповнення нафтопроводу російською нафтою, «наші західні партнери вважатимуть це відходом України від стратегії використання нафтопроводу в напрямі Бродів і з прицілом на європейський ринок».
Співрозмовник «Дня» у «Нафтогазі України», який волів залишитися невідомим, розповів про ризики, закладені у п’ять проектів договорів, пов’язаних із нафтовим кредитом ТНК Україні. «Хитра схема» передбачає кредит на покупку згаданої нафти, яка потім йде у заставу цього кредиту, для чого відкривається рахунок у першокласному західному банку. А право користування цим рахунком переуступають офшорній компанії, що має мізерний і, до того ж, ще далеко не повністю оплачений статутний фонд у кіпрській валюті. І цій компанії буде доручено оперувати сумою, що перевищує $90 млн. Звертає на себе увагу також закладений у договір принцип незмінності якості нафти у нафтопроводі. На практиці це означає, що Urals перетворюється на своєрідну пробку (на термін від одного до трьох років) в українській трубі, що заважає надходженню туди легкої каспійської нафти. За порушення цієї умови у проекті передбачені серйозні штрафні санкції — потрібно буде повернути кредит, виплатити різноманітні компенсації... «Саме тут заритий собака, — вважає експерт, — за ідеєю реверса стоїть зовсім не економічна доцільність, а нею маскують ще одну спробу торпедувати проект АНТК як такий». Як наслідок, Україна як транзитна держава буде відкинута назад, а її конкуренти на цьому ринку збережуть свої позиції. На думку фахівця, не можна виключити і спроби використати цей кредит і для того, щоб, як це в Україні вже бувало (пригадаймо Одеський «Ексімнафтопродукт»), конвертувати борги у власність офшорних компаній. Добровільна «здача» Фондом держмайна свого права голосу в «Укртранснафті» тільки зміцнює асоціації iз «одеським» варіантом.
