Небагатослівне повідомлення про указ Президента, яким звільняється від своїх обов'язків його постійний представник у парламенті Роман Безсмертний, викликає інтерес передусім відсутністю якого-небудь роз'яснення причин. Втім, на прозорість будь-яких державних рішень, як і на відкритість будь- яких політичних заходів, уже давно ніхто не сподiвається. Тому депутати, хто на що здатний, будували власні версії.
Леонід Кравчук повідомив кореспонденту «Дня»: «Я думаю, що тут можливі різні варіанти. Але я схиляюся до такого. Відносини перед президентськими виборами між ВР і виконавчою владою (зокрема, Президентом), досягли негативного апогею. І тому, можливо, Президент відкликає свого представника, тобто просто звільняє його, і таким чином каже: більше представника немає і, принаймні до виборів, не буде. Це означає, що конструктивні можливості співпраці знизилися ще на порядок». У такому випадку чи не можна оцінювати це як оголошення вже гласної війни парламенту? На це запитання Леонід Кравчук відповів: «Не думаю. Парламент оголосив цю війну вже давно». Отже, цю версію можна назвати «демаршем Президента».
Друга версія зводиться до того, що Роман Безсмертний «служив, не надриваючи пупа». Олександр Лавринович узагалі по-філософськи зауважив: «Я думаю, що «безсмертних» немає. Особливо в Україні і особливо при чинних особах у вищих ешелонах державної влади. Вочевидь, Роман Безсмертний був недостатньо активний для того, щоб можна було сказати: ось, він приносить сьогодні до певного кошика необхідну частку. Напевно, цей внесок був недостатньо переконливим, як того хотілося б».
Віктор Омеліч також вважає, що відставка Безсмертного пов'язана з відхиленням парламентом указів Президента, з подоланням президентських вето — у тому числі на закон про вибори Президента з останніми поправками. «Це дуже сильний удар був, — вважає п. Омеліч. — Крім того, не виконано вказівок по зриву роботи парламенту. Обороти, які набрала ВР, можуть пов'язуватися з відсутністю «адекватних» дій, що їх мав би робити для дискредитації парламенту представник Президента Кучми. А Роман — розумний, тямущий хлопець, він зрозумів, що постійним викрутасам, вивертам на адресу парламенту він не може відповідати, вимоги Банкової неможливо виконувати.
Він совісна людина і розуміє, що не можна виступати проти парламенту, в якому він сам сидить».
Але є й третя версія, яку умовно можна назвати «болт з гвинтом». Артур Білоус каже: «Я ціную Романа як одного з інтелектуалів у парламенті, але не можна ж довгий час так: «і рибку з'їсти, й пообідати». Це означає, що вийшов той фінал, який вийшов. І я лише дивуюся, що цього не трапилося раніше».
Тарас Стецьків продовжує намічену тему, нагадуючи, що в президентському оточенні йде боротьба і, очевидно, «Президент ухвалив рішення, керуючись інформацією, яка до нього надійшла останньою». «Безсмертний, — вважає пан Стецьків, — досить вірно служив Президенту в 1996-му, 1997-му і навіть у 1998-му році. Що стосується 1999, то практично Романа Безсмертного я не чув у парламенті, і я вважаю, що він припустився великої політичної помилки тоді, коли не вийшов разом з нами із НДП. Він втратив би пост, але здобув би дуже сильне політичне ім'я. В результаті він виявився у фарватері політики Президента, а у нашого Президента «здають» дуже часто. Потрібно оточенню — «здача» відбувається. І політик із такою перспективою сам себе ставить в «ситуацію». Повертати назад те ім'я, яке було зароблене на конституційному процесі, буде дуже важко. Тому що ніхто не забуде, коли у принциповому моменті він виявився осторонь». На думку насмішкуватого Тараса Стецьківа, зайняти звільнене Безсмертним місце міг би п. Гавриш із «волковської» фракції «Відродження регіонів»: «Гавриш — чудово служить! Він служив би всім. Прийшов би Симоненко — він би і йому служив. Це ідеальна кандидатура на цей період. Ідеальна! Я рекомендую Президенту призначити саме його».
Усі версії, підтверджуючи свою життєвість, переплелися в міркуваннях Михайла Сироти («Трудова Україна» Пінчука-Деркача), котрий повідомив кореспондент «Дня» Ірині ГАВРИЛОВІЙ , що Безсмертний міг виявитися заручником інтриг в оточенні Президента Кучми. Зі слів п. Сироти, у відставці Безсмертного могли бути зацікавлені «Відродження регіонів» і СДПУ(о), яким заважала самостійна позиція Безсмертного. Між іншим, вказування пальцем Сироти у бік «оточенців» Президента з інших кланів саме по собі є характерною деталлю. П. Сирота передбачає, що новим представником Президента пiсля виборiв може стати Олександр Волков або Юлія Тимошенко (?) і (чомусь) соціаліст Іван Чиж. П. Сирота також висловив припущення, що відставка Безсмертного цілком може бути тактичним ходом, зробленим у зв'язку із судовим розглядом, ініційованим спікером Ткаченком з приводу незаконного поєднання обов'язків депутатом Безсмертним. І тут уже, здається, тепліше...
Дізнатися що-небудь від самого Романа Безсмертного не було можливості: він, кажуть, захворів. І цю «дипломатичну нежить» можна розглядати однозначно: тайм-аут, узятий п.Безсмертним для того, щоб уникнути пояснень пресі, дуже може бути пов'язаний із четвертою версією, отриманою кор. «Дня» з джерел, близьких до Банкової. Вона зводиться до того, що якраз перед розглядом у Київському суді позову глави парламенту про сумісника — народного депутата Безсмертного, він сам попросив звільнити його від обов'язків представника Президента, щоб уникнути галасу і зберегти мандат. А зараз, за цією версією, п. Безсмертний чекає на нове призначення в команді Кучми, але вже на позаштатний пост: радника, консультанта, помічника і т. ін. Виходячи з цієї версії, як тільки Роман Безсмертний «складе» проект указу стосовно свого подальшого перебування в обоймі, так і вийде «на люди». І ця версія, на відміну від романтичної («зживання порядної людини із системи») і саркастичної («слуга двох панів буде битий обома»), видається цікавішою за ступенем імовірності.
ДО РЕЧІ
Учора Президент України під час відвідання Білгородської області (Росія) заявив журналістам, що звільнення з посади Романа Безсмертного пов'язане з тим, що спікер парламенту Олександр Ткаченко вирішив подати на нього до суду за поєднання посад депутата і представника Президента. Леонід Кучма пояснив, передає Інтерфакс-Україна, що посада представника Президента у Р.Безсмертного була «громадським навантаженням», назвавши намір спікера парламенту «політиканством», і при цьому зауважив, що не може «підставляти людину». Вчора Безсмертний повідомив журналістам, що сам звернувся до Кучми з проханням про звільнення, щоб «не створювати правової колізії».
