Ім’я Олександра Олеся знають сьогодні хіба що фахівці. А в першій половині минулого сторіччя це був, як тепер кажуть, топовий автор, запитаний читачами й театральними глядачами. До його творчості звертався Лесь Курбас у своїх театральних експериментах. Більшість знає, не знаючи імені Олеся, знаменитий його романс «Співають, плачуть солов’ї».
Київська Академічна майстерня театрального мистецтва «Сузір’я», що представляє театр-салон-модерн, звернулась до творчості Олександра Олеся, не лише віддаючи належне «срібному віку» української літератури, знищеної майже вщент, а й у зв’язку з 130-річчям цього автора.
Вистава «Все про любов», яку її автор і постановник, керівник театру, народний артист України Олексій Кужельний запропонував глядачеві, за жанром визначена ним як тессеракт. Текст літературної першооснови невеликий, а сюжет простий і вічний — любов. Чоловік і жінка, знайшовши одне одного, в певну мить вирішують розлучитися. Порив цей належить жінці, чиє бажання знайти власну індивідуальність, що розчинилася в чоловіку, сильніше за любов.
Автор постановки використав усі філософсько-емоційні інструменти й ідеї початку минулого сторіччя — естетство, мальовничі екзерсизи, прагнення емансипації, — підключивши до них сучасні ноу-хау й експерименти в пошуках нової театральної мови.
Спочатку на глядача випліскують безпосередньо авторський текст. Він химерно з’являється на флері екрана, виграючи шрифтами, на тлі пісочної анімації. Автор цієї частини проекту — володар безлічі призів за свій дебют «Ішов трамвай №9», аніматор Степан Коваль. Видовище, якщо не повністю читабельне, — це, певно, й не було завданням, — то захоплююче, навіяне живописом К. Малевича. Воно створює ауру вистави, підкріплену дуже доречною та точною, оригінальною музикою Тетяни Шамшетдінової. Ця частина, до речі, брала участь у конкурсі відеоарту в Москві й отримала премію.
А далі пред’явлене вище переходить у руки акторів — Світлани Штанько й Вадима Полікарпова, які в чотирьох варіаціях представляють можливість вирішення проблем любовного дуету. Цій акторській парі взагалі вдаються тонкі психологічні етюди — в репертуарі театру вже не перший сезон успішно йде вистава в їхньому виконанні — «Цвєтаєва плюс-мінус Пастернак». «Усе про любов» і дає їм можливість використати весь свій акторський арсенал: танець, рух, гру голосом, володіння психологічним театром. У цьому їм допомагає і художник по костюмах Надія Кудрявцева, і хореограф Ольга Семешкіна, й постановник пантоміми Володимир Крюков.
Вистава зроблена за всіма законами сьогоднішніх фестивально-експериментальних проектів і, гадаю, буде зрозуміла і прийнята, незалежно від мовної приналежності аудиторії. Її варто подивитися.
