У ситуації навколо арешту Володимира Гусинського поки що, як і раніше, без особливих змін. Власника «Медиа-Моста» продовжують утримувати в Бутирці. У четвер адвокати Гусинського подали скаргу на «необгрунтований арешт» до Тверського муніципального суду Москви. Слухання її призначене на 20 червня. Очікувалося, що у четвер, протягом дня, слідство висуне звинувачення Володимиру Гусинському, однак на момент підписання номера інформації про це не надійшло. Після зустрічі зі своїм підзахисним адвокат Генрі Рєзнік зачитав представникам ЗМІ лист Володимира Гусинського, у якому той розцінює свій арешт як «політичну інтригу», організовану деякими високопоставленими представниками «влади», для яких свобода слова «є перешкодою».
Стурбованість з приводу того, що Росія, можливо, веде наступ на свободу слова, і арешт В.Гусинського може розглядатися як нова атака на незалежні ЗМІ, у четвер висловив і офіційний Вашингтон — представник Держдепартаменту Річард Баучер і заступник Держсекретаря США Строуб Телботт, котрий виступив у прямому ефірі НТВ. Разом з тим, Білий дім заявив, що не має поки що достатньої інформації для того, щоб дати оцінку, чи був арешт мотивований політичними причинами. Як зазначив раніше прес-секретар адміністрації Клінтона Джо Локхарт, США продовжують наполягати на тому, що вільна і відкрита преса є суттєвою частиною демократії. «Цього джентльмена не повинні переслідувати з причин, пов’язаних з його позицією у засобах масової інформації», — заявив Локхарт, передає Dow Jones Newswires.
Водночас, у середу увечері РТР дало розлоге журналістське розслідування з приводу ситуації навколо «Русского видео», у зв’язку зі звинуваченнями в незаконній приватизації державного майна, яке нібито інкримінується Гусинському.
Але вже зараз можна сказати, що головним результатом того, що відбулося, стала явна двозначність візиту В. Путіна до Іспанії та Німеччини, де у відповідь на опис президентом Росії сприятливого інвестиційного і демократичного клімату в країні одразу звучать запитання західних журналістів, політиків і бізнесменів про В. Гусинського. Не можна сказати, що В. Путін відповідає на ці запитання переконливо, бо пасажі про неможливість зв’язатися з генеральним прокурором, оскільки він знаходиться не у Москві — безумовно, навряд чи когось можуть задовольнити. Водночас — це ще одне свідчення того, що Кремль ніби «закинув вудку» не тільки в російське суспільство, але й західне співтовариство. «Проковтнуть — не проковтнуть? Перешкодить показова спецоперація з Гусинським укладанню договорів, угод — чи пошумлять-пошумлять, а бізнес є бізнес...» Цілком можливо, що кремлівська адміністрація аж зовсім не така «нерозумна», як її хотілося б бачити деяким російським інтелектуалам і ліберальним політикам. Вона просто цинічна — до того ж, маючи перед своїми очима, прямо скажемо, і досвід «подвійних стандартів» тих же західних демократій...
Що ще раз лише підкреслює необхідність об’єднання громадянського суспільства, тим більше, що в Росії у цій ситуації у нього є шанс відчути підтримку навіть людей великого бізнесу, тих, які тісно пов’язані з владою і діють за інстинктом самозбереження. Вселяє оптимізм лист-поручительство, підписаний 17-ма бізнесменами Росії, з вимогою замінити В. Гусинському міру покарання.
По суті, поки що відкрито на підтримку дій генпрокуратури Росії висловились тільки думські фракції ЛДПР і аграріїв. Ну а правова розсудливість Сергія Кирієнка, який заявив, що не треба апелювати до Путіна, оскільки його втручання в дії незалежної генпрокуратури якраз і буде порушенням законодавства — абсолютно правильно за формою. Але, здається, не за практикою пострадянської дійсності, де ні у кого немає сумнівів в істинній «незалежності» судової влади.
Хоча, безумовно, дії адвокатів «Медиа-Моста», які збираються не апелювати до президента, а звертатися до суду — куди більш зважені і розумні. Одночасно нічого, крім здивування, не може викликати заява генпрокуратури Росії про ніби тиск деяких ЗМІ на слідство щодо В. Гусинського. Оскільки за всіма демократичними нормами, про протиправний тиск на судові органи можна говорити тільки щодо представників влади, але ніяк не громадськості. Нещодавнім прикладом тому була справа Клінтона — Левінськи, коли ніхто не смів обмежити право вільної преси широко обговорювати всі перипетії процесу навіть щодо президента США.
Що ж до демократичної громадськості, то проти репресій відносно вільної преси, а саме так трактує інтелігенція те, що відбувається — виступають усі найвідоміші особистості Москви. Вдова академіка Сахарова Олена Боннер вважає, що арешт В. Гусинського — це не тільки міра покарання, а й засіб впливу на нього і на суспільство. Валерія Новодворська , як завжди, емоційно заявила, що НТВ для Росії — це святиня, і хто замірився на НТВ — замірився на святиню. Фазіль Іскандер продовжив думку, що вже звучала, про те, що посилатися на відсутність адекватної реакції маси — неправомірно, оскільки і в 30-і, коли арештовували політиків високого рангу, народ не розумів, що справа дійде згодом і до нього, що буде розкуркулення тощо. Річ не в тім, що Гусинський — багатий, сказав Ф. Іскандер, — а в тім, що він може заперечувати владі. І зараз тільки від суспільства залежить, чи вдасться владі знову накинути на нас вуздечку.
У свою чергу, «День» вважає, що всі видавці будь-яких ЗМІ можуть мати будь-які, в тому числі й протилежні, позиції. Однак журналісти повинні бути солідарними завжди в тому, що стосується права і головного обов’язку ЗМІ: об’єктивно інформувати громадян про всі події у світі і служити гарантами свободи слова в суспільстві. Незалежно від того, подобається це кому б то не було, в тому числі і серед людей влади, чи ні. У середу вдень ми надіслали на адресу НТВ слова підтримки, підкресливши, що «традиції журналістської корпоративності мають перетинати державні кордони без віз».
РЕАКЦIЯ НА АРЕШТ ГУСИНСЬКОГО В ЗАРУБIЖНIЙ ПРЕСI БУЛА ПРАКТИЧНО ОДНОЗНАЧНОЮ
Арешт Гусинського, писала 14 червня «Times» , розглядається як деспотична кремлівська помста за критичне висвітлення телеканалом НТВ чеченської війни й посилення влади президента В.Путіна. Путін не робив таємниці зі своєї нелюбові до ЗМІ Гусинського, виділивши газету «Сегодня» як єдину, якій він ніколи не дасть інтерв’ю, нагадує «Times» .
Через дев’ять років після падіння радянського режиму, гласність і свобода преси в Росії все ще залишаються вельми хиткими, пише «ABC News» . Прикрощі, що переслідують Гусинського, торкнулися і його праці в Російському єврейському конгресі, де фактично виявився відлученим від своєї посади його ідейний соратник, верховний рабин Росії Адольф Шайович, підкреслює «ABC News» .
Спроектувати події, що відбулися, на боротьбу всередині однієї з трьох головних релігійних конфесій Росії, схильні багато хто з політичних оглядачів. За РЄКом стоїть Володимир Гусинський, за ФЄОР, як це вважається, його одвічний опонент Борис Березовський. Конфлікт двох олігархів на рівні боротьби двох громад є не лише фрагментом загальної баталії, де кожен «притискує» іншого, де тільки може, але й як боротьба за впливовий інструмент тиску на російську владу: не є таємницею, що єврейські громади за кордоном, і передовсім у США, досить впливові для того, щоб довести до російської влади свій погляд на деякі внутрішньоросійські проблеми й бути при цьому почутими.
15 червня закордонна преса продовжувала коментувати заяву В.Путіна бізнесменам у Мадриді, де діловий порядок денний затьмарило питання про Гусинського. Те, що заявив Путін, не можна вважати поясненням, заявляє газета «Times» , посилаючись на слова російського президента, котрий сказав, що він у даний момент не має в своєму розпорядженні інформації, але збирається її отримати. «Медовий місяць» президента Путіна різко завершився, констатує «Times» , після того, як політики різних напрямків і ряд олігархів, що сприяли його приходові до влади, зажадали пояснень щодо затримання медіа-магната Володимира Гусинського. Весь політичний спектр Росії здивований, що так грубо використано, здавалося б, незалежну Генеральну прокуратуру проти людини, котра відома як найгучніший політичний ворог Кремля, зазначає газета.
Арешт Гусинського змушує Путіна зайняти оборонну позицію, вважає «The Guardian» . Незважаючи на всі звинувачення, які висуваються проти В.Путіна, пише британська газета, деякі аналітики вважають, що він міг стати жертвою «темних сил у Кремлі», які намагаються дискредитувати молодий уряд і нового президента Росії.
Випадок з Гусинським — тест для Путіна, пише італійська газета «La Stampa» , оскільки саме до нього, як до арбітра, звертаються сьогодні адвокати глави «Медиа- Мосту». Однак не треба забувати про те, що коли влада дозволяє собі заарештовувати людину та брати її під варту без пред’явлення обгрунтованих звинувачень, це означає, що в сучасній Росії ніхто не може відчувати себе в безпеці. Наталя ЛIГАЧОВА, Свiтлана СОКОЛОВА, «День»
