Головна подія політичного життя країни тижня, що минає, — ялтинський саміт Україна — ЄС — стала певною мірою успіхом української дипломатії. Основні неприємності у відносинах України та ЄС стосуються економіки, і у цій сфері, на жаль, саміт очікувань не виправдав.
Напередодні ялтинської зустрічі Міністерство економіки направило до Брюсселю план інтеграції, що передбачає на кінцевому етапі укладення договору про зону вільної торгівлі. Але голова Ради ЄС прем’єр Італії Сильвіо Берлусконі лише побіжно на підсумковій прес-конференції згадав цей документ, сказавши, що його вивчення триває. Насправді, Міністерство економіки всерйоз розраховувало, що саме у Ялті Євросоюз вже запропонує свої зауваження до плану інтеграції.
Невирішеним поки що залишається і питання збільшення Євросоюзом квот на імпорт українських товарів, у зв’язку зі вступом до нього нових членів. З 1 травня 10 країн Центральної Європи приймуть митний режим ЄС, і якщо квоти залишаться без змін, вітчизняні виробники просто втратять перспективні ринки. Заступник міністра економіки Валерій П’ятницький повідомив, що консультації на цю тему планується розпочати до кінця року. Але той факт, що в Ялті про квоти ніхто жодного разу не згадав, вказує або на невдачу економічного блоку уряду (а на саміті працювали і Микола Азаров, і Валерій Хорошковський), або на демонстративне мовчання Брюсселя.
Не увійшло до підсумкової заяви саміту і ставлення Євросоюзу до перспектив визнання України країною з ринковою економікою. Через відсутність цього статусу товари походженням із нашої країни майже приречені на заборонні митні бар’єри у разі порушення антидемпінгового розслідування. Президент Леонід Кучма на підсумковій прес-конференції зазначив, що вирішення цієї проблеми є пріоритетом для України. Але той факт, що це не відображено в головному документі саміту, є показовим. Сильвіо Берлусконі, у свою чергу, відверто заявив, що ринковий статус наша економіка отримає лише за умови змін у законодавстві.
Про які саме закони йдеться, спільною заявою в Ялті вказано якраз досить чітко. «Визнаючи важливість створення інвестиційного клімату, ми впевнені, що можна досягнути вирішального прогресу в усуненні дискримінації в автомобільній галузі», — мовиться в документі. Підпис під ним поставив не тільки Сильвіо Берлусконі і Президент ЄС Романо Проді, але й Леонід Кучма. Це вказує на високу ймовірність скасування пільг, якими користуються сьогодні заводи у Запоріжжі та Луцьку. «Ми погодилися стимулювати уряд України докласти зусиль з метою ліквідації існуючих торговельних обмежень», — також йдеться у підсумковій заяві саміту. Не складно розшифрувати, що під обмеженнями Євросоюз, передусім, має на увазі мито на експорт металобрухту, яке пролобіювали вітчизняні металурги. Якраз напередодні саміту з Брюсселя надійшла чергова вимога до України скасувати це мито, і замінити його квотою, як це прийнято у Світовій організації торгівлі.
Поки не отримала Україна і гарантій щодо спрощеного прикордонного режиму для своїх транспортних компаній. Якщо вже із 1 травня в нових країнах-членах набудуть чинності технічні вимоги ЄС до вантажівок, багато українських компаній виявляться просто без контрактів. Якщо цю проблему не вдасться вирішити, Міністерство економіки очікує, що обсяг експорту України до країн Балтії після їхнього вступу до Європейського Союзу скоротиться на 20%. Також під загрозою знаходиться й аграрний ринок, що ризикує втратити понад 60 мільйонів доларів експортних прибутків.
Безумовно, заяви Берлусконі та Проді щодо членства України в ЄС слід вважати позитивним знаком ялтинського саміту. Але економічні проблеми, пов’язані з розширенням Євросоюзу, загрожують нашій країні вже через півроку. А балтійські країни вже розпочали процес денонсації договорів про вільну торгівлю з Україною, не чекаючи цього терміну. Ці ризики зобов’язують Кабмін не до переможних реляцій, а до негайного пресингу Брюсселя з метою узгодження перехідного періоду, що пом’якшить негативні наслідки розширення Євросоюзу для вітчизняних виробників.
