Російський «Газпром» випустив в інформаційний ефір чергову страшилку для України. Згідно з розрахунками фахівців, середня ціна поставок газу в далеке зарубіжжя, а до цієї категорії тепер, очевидно, вписується й наша країна, в першому кварталі 2006 року прогнозується на рівні $250 за тисячу кубометрів, повідомив журналістам заступник голови правління концерну Олександр Медведєв, який останнім часом регулярно таким чином випробовує на міцність нерви українських переговорників, які зимують у багатій на газ Москві.
Але потенційно нинішні газові колізії у відносинах між Україною та Росією несуть нашій країні не тільки загрози, а й вельми правдоподібні позитивні наслідки. З дуже великою ймовірністю можна передбачити, що Україна нарешті повернеться обличчям до енергозбереження як у виробництві, так у побуті та житлово- комунальному господарстві. Але це, звісно, не сьогодні й не завтра, а, як кажуть економісти, в довгостроковій перспективі. Більш реально уже сьогодні виглядає консолідація нації навколо газової проблеми. І, схоже, НАК «Нафтогаз України», попри нинішній, вельми непростий для компанії момент, негласно прийняв це «держзамовлення» у своє виробництво. Щоправда, консолідація на суто політичній основі, так би мовити, «навколо» образу ворога, ніколи в історії не приносила довгострокового успіху.
Мабуть, українські газовики це добре розуміють і налаштовані на об’єднання українців, попри їхні політичні погляди та вірування. (Заодно це хороший сигнал і приклад для Москви.) Минулої п’ятниці вони ввели в експлуатацію газопровід до Свято-Троїцького монастиря (Охтирський район Сумської області), що належить до УПЦ Московського патріархату. У цьому живописному стародавньому помешканні (нещодавно відзначали його 350-річчя), яке ентузіасти-ченці відновлюють буквально з руїн, проживають усього сім осіб — троє ченців і четверо послушників.
З урахуванням цієї обставини, особливо вражає вартість будівництва труби — 162 тисячі гривень. Виділив їх «Нафтогаз України». Причому спонсори зовсім не вникали в особливості світовідчування ченців і не думали про те, що в них можуть бути відмінні в чомусь погляди. Безумовно, йшлося про відновлення духовності нашого народу, і, виділяючи гроші, а також прокладаючи у досить скрутних умовах саму трасу, газовики не думали ні про що інше.
Тим часом у намісника Охтирського монастиря ієромонаха Симеона (Гагатика) є власні, неоднозначно сприйняті сьогодні в Україні погляди на багато питань. Зокрема, відповідаючи на запитання «Дня» про нинішній газовий конфлікт, який збігся в часі з приходом газопроводу в монастир, він наголосив, що Україна та Росія — це, по суті, один народ, а також зазначив, що Україні треба перейти на оплату газу за ринковими цінами. І в цьому сенсі не можна не відзначити толерантності газовиків, а також присутнього на церемонії пуску газопроводу заступника голови Сумської облдержадміністрації Олега Медуниці, який обіцяв ченцям (і підтвердив це в інтерв’ю «Дню») вирішити їхні проблеми з приміщенням для келій і введенням газопроводу в експлуатацію (сьогодні газ в помешканні не можна використовувати, оскільки на це немає дозволу підприємства, що є власником приміщення, орендованого монастирем під келії).
«Монастирський» газопровід — лише невелика частина, по суті, добродійних проектів, здійснюваних «Нафтогазом України» в усіх кутках країни власними силами та коштами. Природно, на першому місці серед них — будівництво систем газопостачання. Тільки від початку нинішнього року стали до ладу газопроводи до 27 населених пунктів завдовжки 148 км. На це використали 87 мільйонів гривень. Завдяки цьому газ отримали в населених пунктах, школах і дитячих будинках Криму, Рівненської, Миколаївської, Житомирської, Запорізької, Сумської, Тернопільської, Волинської та Чернівецької областей. Реалізовується програма будівництва об’єктів соціальної сфери, затверджена на спільних засіданнях колегій облдержадміністрацій і правління НАК «Нафтогаз України» на загальну суму 303 мільйони гривень. Характерно, що серед об’єктів НАК є ще один монастир — у м. Святогірськ Донецької області.
А в суботу український «Нафтогаз» закінчував останні приготування до введення в дію нової прекрасної школи в Добромилі (Львівська область).
У неділю в її відкритті взяли участь міністр палива й енергетики Іван Плачков, міністр будівництва, архітектури і житлово-комунального господарства Павло Качур, глава «Нафтогазу України» Олексій Івченко та львівський губернатор Петро Олійник.
Чесно кажучи, не думав, що в цьому невеликому населеному пункті з цього приводу може відбутися такий багатолюдний і добре організований мітинг. Швидше за все, це не красуня- школа вплинула на консолідацію місцевої громади, яка з натхненням виконувала національний гімн разом із чудовим шкільним хором. Але ось маленький додатковий штрих. Мабуть, найгучніші оплески отримав на цьому мітингу директор Львівського автозаводу Ігор Чуркін, коли повідомив, що підприємство дарує школі новенький автобус, який мало чим відрізняється від прославлених «мерседесів» (це не лише враження від зовнішнього вигляду — на ньому як пасажиру довелося проїхати понад сотню кілометрів). І при цьому ніхто з тих, хто тримав у руках чорно- червоні прапори, яких на цьому мітингу було найбільше, схоже, навіть не помітив, що до них зверталися російською мовою.
А потім була екскурсія школою (до речі, «Нафтогаз» подарував їй також комп’ютерний клас) та газовою котельнею, що її опалює, а також прес-конференція в залі, де проводитимуть свої конференції вчителі. «Українські діти завжди будуть із газом, завжди будуть із теплом. Не варто лякати нас закрученням кранів. Ми самі можемо їх позакручувати», — сказав голова «Нафтогазу» Олексій Івченко в Добромилі. Разом із тим було дуже помітно, що Івченко не налаштований на конфронтацію ні з Росією, ні в українському суспільстві. Попри те, що ні для кого не є таємницею, що тепер його як принципового переговорника і фахівця, який максимально володіє всіма нюансами газових документів, підписаних на міжурядовому рівні, а також на рівні господарюючих суб’єктів двома країнами, усунули від безпосередньої участі в переговорах. Відповідаючи на запитання «Дня», він наполягав на тому, що весь час бере в них активну участь (цю ж думку підтвердив і міністр Плачков), і запевнив, що працює в єдиній команді уряду. Щоправда, при цьому Івченко розповів, що за часів прем’єрства Юлії Тимошенко йому доводилося виступати в уряді «адвокатом Російської Федерації, інакше баланс газу, який Україна тепер має, був би зруйнований».
