Своє бачення підсумків сесії учора «уточнив» і прем’єр-міністр. У Анатолія Кінаха дві претензії. Через те, що парламент не зміг прийняти новий податковий кодекс, уряд змушений приступити до формування бюджету-2002 на старій податковій базі. Крім того, прем’єр поклав відповідальність на парламентаріїв за неприйняття закону про захист авторських прав та інтелектуальну власність, повідомляє Інтерфакс-Україна. Внаслідок можливих санкцій США українські експортери можуть втратити, зi слів А.Кінаха, мінімум $ 200 мільйонів
Сьома сесія Верховної Ради закінчилася у п’ятницю 13-го — причому досить спокійно. Якщо оцінювати підсумки за кількістю затверджених законів, то вони вражають. Прийняті рішення щодо 479 проектів законів, з них прийнято 174 закони, обговорено більше 560 питань. Розглянуто вісім проектів кодексів, з яких Кримінальний і Бюджетний прийняті в цiлому. У третьому читанні схвалено проект Цивільного кодексу (книга 1—3), у другому — проекти Господарського (комерційного), Сімейного та Митного кодексів. Прийнято пакет змін до чинних законів України з питань судочинства, реформування судової системи і прокуратури. 91 законопроект вже підписаний Президентом і набрав чинностi.
Проте більшість депутатів або взагалі утримуються від оцінок, або вважають, що минулу сесію можна оцінити «на трієчку». Принаймні захоплення з приводу роботи парламенту не висловили ні праві, ні ліві, ні центристи. Серед політичних підсумків сесії відзначається факт відставки, а потім призначення уряду. Уперше відставка уряду ініціювалася Верховною Радою. І після того, як парламент зміг знайти законного наступника Ющенка, стало зрозуміло, що відтепер прем’єр не тільки повинен шукати прихильність на Банківській і неформально домовлятися з фракціями, але й ураховувати думку законодавчої влади. Стало більш- менш зрозуміло, які сили такий стан речей влаштовує, а які — ні. Багато-які iз фракцій хотіли бачити прем’єром тільки свою людину, але факт того, що ВР затвердила прем’єром депутата з невеликої фракції (до того ж, навіть не її лідера), говорить про те, що домовитися, незважаючи на амбіції, можна. Проте спікер Іван Плющ ностальгійно вважає, що ситуація, котра передувала відставці уряду Ющенка, і переговорний процес з формування нового Кабміну негативно вплинув на законодавчу активність, внаслідок чого не було прийнято ряд важливих кодексів, закони стосовно виконання зобов’язань України перед Радою Європи і закон про судоустрій. Зі слів спікера, тепер необхідний час для налагодження співпраці з новим складом уряду. Правда, на запитання, чому Ющенко так i не зміг у свій час домовитися з парламентом, Плющ не відповів. Як не сказав спікер і про час, втрачений під час парламентських «кіносеансів», і про фактичний параліч ВР, що став наслідком цього.
Нинішній прем’єр учора запевнив, що безумовним пріоритетом у подальшій діяльності уряду буде досягнення конструктивної і професійної співпраці Кабінету Міністрів з Верховною Радою. Така співпраця гілок влади, особливо напередодні чергових парламентських виборів, «не повинна залежати від вузької політичної кон’юнктури, а повинна бути системною і охоплювати основні напрями рішень пріоритетних, загальнодержавних питань суспільства і держави загалом», вважає Анатолій Кінах . Кажучи про вже досягнуті позитивні результати співпраці, Кінах відзначив, що з 58 урядових законопроектів, які прийнято загалом на 7-ій сесії, 32 законопроекти прийнято за останні 43 дні роботи нинішнього складу Кабінету Міністрів. Серед них — Бюджетний і Кримiнальний кодекси, три з восьми книг Цивільного кодексу.
Основною політичною проблемою депутати називають розвал більшості. «Ця сесія працювала в умовах розвалу політичної більшості», — заявив «Дню» Леонід Кравчук . Проте Кравчук вважає, що вдалося зробити багато. «Верховну Раду не треба розглядати як найгіршу гілку влади», заявив він, — це не невістка, на яку все можна списати, не могла ВР принести в суспільство стільки бід, скільки є. Хтось робить помилки, а як тільки парламент займає позицію з цього питання, то звинувачують уже не винуватців, а Верховну Раду». На думку першого Президента, винесення багатьох питань на розгляд ВР мотивоване саме бажанням «сховати кінці у воду». При цьому він вважає, що наступна сесія буде ще більш політизована. «У хід піде компромат і дискусії», — заявив він, так що, схоже, відтворити більшість уже не вдасться.
«Ця сесія, як жодна інша, показала, що не можна штучно створити більшість у парламенті», заявив «Дню» Георгій Крючков (КПУ) . «У наших умовах такого можна досягнути тільки за допомогою пропорційної виборчої системи», — підсумував він. Гальмом до її встановлення став недостатній розвиток партій, на що часто посилався Президент. І хоч прихильники пропорційної системи виборів не мають переважної більшості в парламенті для подолання президентського вето, можна сказати, що сесія поставила питання про якісне партійне будівництво.
Питання про законодавче забезпечення виборів також залишає бажати кращого. Про те, що так провести вибори не можна, разом з головою ЦВК заявляють як ліві, так і праві. При цьому, не знаходячи компромісу з Президентом, ВР явно підкладає під наступну сесію міну уповільненої дії. Адже Президент завжди може звернутися до Конституційного суду. І тоді, як уже прогнозував «Дню» Кравчук, «тяганина затягнеться». Чи знайдуться «сапери» по знешкодженню цієї міни — ще питання, бо бажаючих вирішити проблему кавалерійським наскоком значно більше. У тому ж, що наступна сесія пройде під знаком наступних виборів і активного протистояння між різними групами, і передусім — нелівими, сумнівів не залишається.
«Ця сесія свідчила, що внаслідок політичної боротьби, яка велася з Президентом України, не було затверджено жодного рішення, пов’язаного з референдумом. Навіть тих рішень, які здавалися абсолютно логічними»,— заявив «Дню» Олександр Лавринович (НРУ) . На думку Лавриновича, провал Земельного кодексу також можна віднести на рахунок політичного протистояння.
Якщо говорити про економічні аспекти законотворчості, то оцінка буде неоднозначною. З одного боку економічні закони упевнено, лідирували, при цьому статистика відзначала економічне зростання загалом. Але з другого — спікер Плющ учора прогностично признався, що бюджет 2002 «знову буде прийнятий на старій податковій базі». Не прийнятий Податковий кодекс, а тому про законодавчий прорив у цій області говорити ще рано. Тим більше, що багато економічних рішень (наприклад, по банку «Україна») викличуть лютий опір зацікавлених рейтингових політиків.
Неприйняття ряду важливих економічних законів явно буде мати на наступній сесії і політичні наслідки. Адже знов «зависає» інструмент рішення ряду соціальних програм. Тому, не виключено, як прогнозують парламентські знавці, що «Верховна Рада кине уряд Кінаха під паровоз». Але хто стане «Анною Кареніною», вирішиться, швидше усього, в березні наступного року.
