Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Що робити... перед кризою?

Ставка на памперси і презервативи може виявитися програшною
10 серпня, 2011 - 00:00

Діловий світ планети дедалі більше охоплює паніка з приводу ймовірності другої хвилі фінансової кризи і рецесії. У понеділок увечері, незважаючи на виступ президента США Барака Обами, який спробував заспокоїти інвесторів, на Волл-стріт було зареєстровано найсерйозніше падіння котирувань із кінця 2008 року. Вчора фондові індекси США впали до рекордних історичних значень.

Влада США спробувала звалити все, як кажуть, із хворої голови на здорову й обвинуватила в непрофесіоналізмі міжнародне рейтингове агентство Standard & Poor’s, що знизило минулого тижня суверенний рейтинг США. Але воно в понеділок увечері знизило ще й довгострокові кредитні рейтинги найбільших американських іпотечних компаній Fannie Mae і Freddie Mac, націоналізованих Мінфіном США на початку глобальної фінансової кризи 2008 року. Також погіршено оцінки якості тисяч американських муніципальних облігацій, прив’язаних до еталонних федеральних паперів. Прогноз за всіма рейтингами — «негативний».

На тлі американських проблем буквально обвалились і фондові індекси Азії. Рекордне з 2008 року падіння пережили російські біржові індекси. Не залишився осторонь світових процесів і український ринок цінних паперів. Слідом за обвалом у понеділок, коли було побито річний рекорд зниження за день (8,28%), падіння індексу «Української біржі» у вівторок перевищило 10%.

«Сам страх перед рецесією може нас від неї врятувати», — вважає головний економіст видання MarketWatch Ірвін Келлнер. Побоювання викликає зниження цін на сировину, це може спричинити зменшення вартості споживчої продукції і зростання споживчих витрат, що піде на користь економіці. Це, мабуть, найоптимістичніше висловлювання, яке прозвучало з вуст світових фінансових аналітиків. Та чи здатне воно якось оздоровити ситуацію?

Ще два місяці тому мільярдер і фінансовий гуру Джордж Сорос передбачав, що «Колапс фінансової системи в тому вигляді, в якому ми її знаємо, цілком реальний, а криза далеко не закінчилася». «Насправді ми тільки підійшли до початку «другого акту» «в цій драмі», — впевнений фінансист. «Коли фінансові ринки почали втрачати впевненість у надійності державних боргових облігацій, у центрі уваги опинились Греція і євро. Але наслідки цього відчуватимуться у всьому світі», — цитує Сороса агентство Bloomberg.

Нещодавно з прогнозами другої хвилі кризи виступив і заступник директора-розпорядника МВФ Наоукі Шинохара. Головним ризиком для світової економіки він назвав уразливість бюджетної політики розвинених країн. Але не обійшов і ті, що розвиваються. На його думку, не можна також виключити, що за «грецьким» сценарієм піде й Росія.

Тим часом порушник світового спокою Standard & Poor’s не чекає «ефекту доміно» для ринків, що розвиваються, після зниження довгострокового рейтингу США. «Зниження рейтингу з найвищої сходинки до наступної за рівнем символічно важливе, але практично різниця між ними — як між різними відтінками одного кольору», — сказав аналітик S&P Джон Чемберс у понеділок.

На думку екс-голови (1987-2006) Федеральної резервної системи США Алана Грінспена, «повторення рецесії залежить від Європи, не від США. У нас було все гаразд, поки не почалися проблеми у Італії. Це дестабілізувало євро». Цей експерт екстра-класу впевнений, що зниження кредитного рейтингу США агентством S&P негативно позначиться на стані ринків, але водночас він вважає, що «казначейські цінні папери США в безпеці. США можуть виплатити будь-який борг, який у них є, тому що вони завжди можуть надрукувати більше грошей». «S&P зачепив за живе, давши зрозуміти, що відбувається щось погане. І воно підірвало самооцінку США, зачепило за живе більше, ніж я очікував, — цитує Грінспена РІА «Новости». — З точки зору економіки мені зрозуміло, що у нас усе гаразд. Але рішення агентства пов’язане з межею держборгу, з тим, як конгрес обговорював це до найостаннішої хвилини». Схоже, патріот Грінспен просто підігрує своєму уряду, який стикнувся з небувалими з часів Великої депресії викликами.

Та далеко не всі у світі думають так, як він. Скажімо, влада Китаю висловила впевненість, що світові потрібна інша резервна валюта, здатна замінити долар. «Минули часи, коли США могли кредитом забезпечити собі вихід із проблем, які вони самі і створюють», — повідомило Синьхуа — офіційне агентство Китаю. І США не могли не визнати, що американські політики повинні навчитися «краще справлятися» з фінансовими проблемами. Як заявив прес-секретар Білого дому Джей Карні, американські законодавці надто довго сперечалися, поки дійшли згоди щодо межі державного боргу.

Утім, проблема не лише у зволіканні в системі управління. Як повідомив «Дню» керівник інформаційно-аналітичного центру Forex Club в Україні Микола Івченко, глобальний індекс PMI за липень знизився до 50,6 пунктів із 52,3 у червні, що є мінімальним значенням із липня 2009 року, коли почалося відновлення після американської рецесії. На думку експерта, це свідчить про економічне падіння, що наближається. 2008 року цей індикатор становив нижче 50 пунктів ще навесні, тобто набагато раніше від початку кризи. Нинішнє сповільнення економічної активності у світі відбулося на тлі падіння в липні індексу нових замовлень із 51 до 49,9. Ймовірно, зазначає Івченко, подальше зниження індексу відбудеться на тлі сповільнення зростання в США, оскільки на цю країну припадає 28,6% у світовому ВВП.

Усе це свідчить про те, що світова криза не обійде стороною й Україну. Саме у цей період ми повною мірою відчуємо тягар накопичених боргів. Крім того, на наш експорт — металургію, хімію й аграрний сектор — тиснутиме зменшення попиту. У результаті доводиться передбачати зниження надходжень до бюджету і дефіцит платіжного балансу, викликаний також обмеженими можливостями у залученні інвестиційного капіталу, а отже — підвищення тиску на гривню.

Що може врятувати Україну або хоча б пом’якшити падіння? Двох відповідей на це запитання немає — з одного боку, це внутрішній ринок, який міг би компенсувати падіння попиту на українську продукцію у світі, а з іншого — підвищення конкурентоспроможності експорту. Чи займається цими питаннями наш уряд, зобов’язаний із попередженням реагувати на виклики світової економіки? Щось, безумовно, робиться. Зокрема, йдеться про активізацію будівельної галузі, про реконструкцію житлово-комунальної сфери. Звучать якісь обіцянки підняти зарплату в бюджетному секторі. Про конкурентоспроможність (якщо не брати до уваги неспішне підвищення зарплат), не йдеться взагалі. Отож уряд, зобов’язаний із цими проблемами і лягати, і прокидатися, схоже, кризу, що наступає на нас, поки що ігнорує. Наприклад, учора прем’єр-міністр Микола Азаров вирішив проінспектувати готовність дитячого садка, що будується в столиці, і запевнив, що за два роки у країні буде «закрито» потребу в цих установах. Принагідно він пообіцяв налагодити в країні випуск памперсів і презервативів. Теж начебто імпортозаміщення і внутрішній ринок... А може, просто піар на дитячій темі?

КОМЕНТАР

Олександр КЕНДЮХОВ, президент Всеукраїнської спілки вчених-економістів:

— Пік економічного спаду, що розпочався 2008 року у світі, за моїми розрахунками, припаде на 2015—2016 роки. І у нас, хоча ситуація погіршується вже сьогодні, ще є певний час, щоб підготуватись. Але справа не тільки і не стільки в нерозвиненості або недорозвиненості внутрішнього ринку, скільки в тому, що у нас галузі, що працюють на експорт, випускають неконкурентоспроможну на світовому ринку продукцію. Туди нам практично нічого пропонувати. Тому головне стратегічне завдання нашої держави і п’ять років тому, і п’ятнадцять уперед — в інтенсивному формуванні високотехнологічних експортоорієнтованих виробництв, які випускають кінцевий продукт із високою доданою вартістю. Якщо їх створити, то будуть із надлишком покриті й потреби внутрішнього ринку. А у нас за роки незалежності такі виробництва не створювалися — жодне. І тут ми могли б повчитися не лише, скажімо, у Японії, Кореї, Китаю, а навіть і у Казахстану. Ця країна, до речі, за рекомендаціями нашої спілки, з вересня цього року запускає програму зі створення 200 експортоорієнтованих підприємств протягом найближчих п’яти років. На це виділено 50 мільярдів доларів — як державний вклад у власність таких підприємств. Україна, на жаль, таких програм не реалізує...

Віталій КНЯЖАНСЬКИЙ, «День»
Газета: