Учора уряд поставив крапку в планах наповнення бюджету 2007(до того не було ясності, звідки візьмуться передбачені в бюджеті 10 млрд. грн. від приватизації), затвердивши перелік відповідних об’єктів, а також ще один перелік, згідно з яким буде скорочений список підприємств, приватизація яких заборонена. Глава Фонду держмайна Валентина Семенюк задоволена: «Це саме ті об’єкти, які можуть дати реальну ціну продажу». Питання в тому, чи не говорила вона те саме і минулого року при формуванні бюджету? Хай би там що, а невдала приватизація цього року створює поки що в бюджеті дірку розміром у мільярд гривень (згідно з планом, за рік передбачається отримати 2,15 млрд. грн.).
На 2007 рік у план приватизації внесені Миколаївський суднобудівний завод ім. 61 Комунара, Феодосійське підприємство «Море», «Чисті метали», Запорізький алюмінієвий завод, Світловодський комбінат твердих сплавів і тугоплавких металів, Першотравневий комбінат «Хімпром», Запорізький «Кремнійполімер», Бердянський держзавод скловолокна та Черкаський держзавод хімреактивів. Крім того, в переліку також кілька київських підприємств, зокрема телевізійний завод «Славутич», завод «Реле й автоматики», які продаватимуться із земельними ділянками. У список для продажу в 2007 році внесені також міноритарні пакети акцій енергокомпаній.
Семенюк наголосила, що затвердження цього переліку окремим законом повинне суттєво зменшити ризик перегляду урядом або парламентською спецкомісією з питань приватизації рішень про продаж тих або інших підприємств і нагадала, що саме ці причини, а також судові заборони, стали основними чинниками зриву виконання плану приватизації в 2006 році.
Звісна річ, національний оператор зв’язку «Укртелеком», усупереч очікуванням, не внесений у перелік. Як пояснила Семенюк, через неготовність. «Питання «Укртелекому» порушували. Але наскільки я зрозуміла, і прем’єр сказав, що такий об’єкт, як «Укртелеком», ще для приватизації не готовий». При цьому вона нагадала, що це підприємство тільки в 2005 році отримало ліцензію на надання послуг мобільного зв’язку третього покоління та повинне почати розгортання такої мережі. «Тому сьогодні не може стояти питання приватизації», — наголосила Семенюк, хоча менеджери «Укртелекому» напередодні висловлювали надію, що Кабмін може повернутися до питання відновлення приватизації «Укртелекому» весною — влітку 2007 року, щоб виконати план приватизації наступного року в обсязі понад 10 млрд. грн. («оскільки такого рівня ліквідності державних пакетів, як «Укртелеком», у країні всього близько десяти») та залучити таким чином інвестиції для розвитку компанії, приватизація якої постійно переноситься.
Відкриваючи засідання уряду, на якому розглядали питання про приватизацію, прем’єр-міністр Віктор Янукович сказав: «Я звертаюся до Валентини Петрівни Семенюк, це ваш особистий рівень відповідальності, і, будь ласка, забезпечте цей прозорий механізм і 10 млрд. на наступний рік ми повинні забезпечити для того, щоб мати можливість збалансувати бюджет, як ми його і планували».
Що при цьому мав на увазі прем’єр-міністр? Не виключено, що таке звернення було навіяне йому заявою глави контрольної спецкомісії парламенту з питань приватизації Анатолія Кожем’якіна, в якому висловлюються досить різкі оцінки з приводу процесу приватизації цього року та неспокій щодо надходження коштів від приватизації на 2006 рік. На думку комісії, така ситуація склалася через скасування конкурсних аукціонів із продажу кількох підприємств, зокрема ВАТ «Комсомольське рудоуправління» та «Луганськтепловоз». Комісія вважає, що в процесі приватизації явно простежуються маніпулювання нормами законодавства під час оголошення конкурсного продажу цих підприємств, причому на надзвичайно невигідних для держави та несправедливих для потенційних інвесторів умовах. На думку народних депутатів, ці умови необхідно викреслити з практики проведення конкурсів. Комісія також сподівається, що запропонований нею законопроект унеможливить «застосування «тіньових» і корупційних схем роздержавлення власності та сприятиме зростанню надходжень до державного бюджету».
