У Ялті продовжує роботу Міжнародний фестиваль продюсерського кіно України і Росії «Кіно-Ялта». Хоча нинішній форум і представив досить цікаву кінопрограму, не можна сказати, щоб ця подія паралізувала курортне життя міста. Можливо, провиною цього є вельми жалюгідна реклама заходу. І це при тому, що цей фестиваль головну ставку робить передусім на публіку: вона є основним журі, оцінюючи кожний фільм за п’ятибальною шкалою. А з нинішнього року глядача «зобов’язали» розв’язувати болісне для себе завдання: «Пішов би я на цей фільм за гроші?» (Кіноперегляди відбуваються безкоштовно.) Зобов’язали тому, що органіазатори, не відомо з яких причин, продюсерське й комерційне кіно вважають синонімами. На «круглому столі», присвяченому туманному питанню «Що таке продюсер?», між російськими кінематографістами розгорілися бурхливі дебати, внаслідок яких чітка відповідь так і не з’явилася. Кінематографістів українських на згаданому «столі» охопили глобальніші переживання: що таке продюсер, вони, схоже, давно зрозуміли, але коли ця вкрай необхідна професія стане реальністю для вітчизняного кінематографа — це вже питання не туманне, а швидше риторичне... До того ж українська делегація більше стурбована відставкою Ганни Чміль: кінематографісти розгублені, поки слабо уявляючи собі у зв’язку із цим звільненням майбутнє не те що продюсерського, а вітчизняного кіно як такого.
Через кілька днів після початку фестивалю курортна публіка почала виявляти ознаки активності — наповнюваність залів помітно зросла. Щоправда, на жаль, все більше на російських фільмах. З чотирьох вітчизняних картин — «Молитва за гетьмана Мазепу», «Богдан-Зіновій Хмельницький», «Мамай» і «Чеховські мотиви» — масове нашестя глядача пережили тільки дві останні. Не порадував нинішній форум і великою кількістю зірок. З декількох знаменитостей, що фігурують у фестивальних фільмах, до Ялти добрався тільки Дмитро Харатьян, який не тільки тішить натовпи обгорілих фанаток, але й сумлінно відвідує весь перегляд. Спочатку скромно, а потім все настирливіше почала миготіти на горизонті «Кіно-Ялти» Ірина Апексимова, яка приїхала як гостя. Героїня першого «Буржуя», однак, особливого ажіотажу не викликає: найбільш свідомі глядачі потицяють у неї пальцем, але за автографом, чомусь, біжать до Харатьяна.
