ЩОДЕННИК

26 липня

Підбивати підсумки прожитому ніколи не пізно. Поточні справи треба час від часу підсумовувати, аби мати реальну картину того, що зроблено, а що ще треба наздогнати-виконати. У складному численні не допоможуть ані рахівниця, ані калькулятор, ані найсучасніший комп’ютер. Вкладаю все в голову, в душу. У ліву частину збираю все те, що було, є і, сподіваюся, буде в житті — хороше, світле, добре. У праву пам’ять вписую те, що варто повернути, віддати, зрештою, подарувати — свого роду кредиторська заборгованість. Як не намагаюся урівняти обидві частини балансу людських стосунків, весь час доводиться констатувати, що зростає кількість кредиторів. Значить, світ не скупий на добро. А отже, і мені роботи ще досить, — звітую сама собі.