16 листопада
Ось і знову вже робочий тиждень. Позаду два чудові вихідні дні, коли можна дозволити собі таку розкіш, як прогулянка до парку, до лісу, адже більш благодатної пори для злиття з природою не знайти.
Жовтень уже давно запалив осінні вогнища в садах, лісах, дібровах. Обабіч будь-якого шляху жовтогарячими свічками палахкотять молоді тополі, багрянцем наливаються клени, берізки опускають жовтогарячі кучері аж до землі. В селах вулиці перетворились на казкові тереми. Їх утворили вишні. Посаджені з обох сторін, вони виросли та сплелись віттям над вузенькими сільськими провулками. Їхні листочки, розфарбовані розмаїттям усіх відтінків від жовтого до пурпурного кольорів, освітлюють простір під і над кронами, світліше стає від їхнього випромінювання навіть у похмуру днину. Куди б не пішов із двору — скрізь під ногами шелесткий багряний килим, частинки якого десятками нанизуються на тоненькі каблучки жіночого взуття.
Не обминіть осінньої журливої пори падолисту. Станьте під кронами дерев, подивіться на тихе згасання того, що розкішно зеленіло всеньке літо, і ви багато зрозумієте, згадаєте свою весну, літо, подумаєте й про власну осінь, мудро впустивши в душу очищаючий терпкий запах опалого осіннього буття.
