1 липня
Згадується початок весни. Вона скромненько, як дівчинка-підліток, увійшла дрібненькими квіточками: спочатку жовтенькі острівці ще безлистої мати-й- мачухи, зелено-жовті килимки кульбаби.
Далі з’являлися фіолетові латочки рясту, на глянцевих блискучих листках знову-таки яскраво жовтіла калюжниця, починав розкидати жовтий цвіт чистотіл.
Аж ось Весна виросла, задівочилась і вбралась у білосніжні шати, як наречена перед вінчанням. Куди не глянь — біле цвітіння зачаровує очі.
Спочатку шатрами розсніжились кущі спiреї, які в народі називають «нареченою» за буйне цвітіння.
Відразу за ними вбралася у біле мереживо калина, за калиною заквітчався білосніжними вогниками жасмин, наповнивши повітря п’янкими пахощами. А потім надійшла черга й до богемного бульденежу. Його білі великі кулі важко звисають на гіллі, торкаються плечей, цілують обличчя.
Ось і запашна акація заквітчала землю де кущами, де деревцями, а де й величезними деревами — і все це виджерелює ціле море тонких ніжних ароматів.
Та найбільше вражає око своїм цвітінням бузина. Дрібненькі квіточки зібрані у такі великі суцвіття, що мимоволі порівнюєш їх із богемськими порцеляновими тарілками. Сильний запах її цвітіння нагадує запах свіжої скошеної трави.
Білий, білий світ від білого цвіту вже входить в різнобарвне літо.
