Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

ЩОДЕННИК

14 січня, 2004 - 00:00


14 сiчня

Кожен день ми так чи інакше стикаємось з якимось керівником, або, як звик називати народ, начальником. Чого ми чекаємо від такого спілкування? Нових завдань, невдоволення поганою, з погляду начальства, роботою, зауважень, жорстких вимог? Чи розуміння проблем, допомоги в організації роботи, роз’яснення потреб галузі й захисту перед вищою виконавчою бюрократичною владою?

На жаль, ще багато залишилось від радянських часів, коли начальник цінувався не через те, що він може зробити для працiвника, а через те, яких прикрощів захоче йому не завдати. Але з’являються паростки нового підходу, коли керівник — це організатор роботи, людина, що може прийти на допомогу й зробити працю підлеглих не тільки вигідною для них, але й корисною для держави, навіть у більш далекій перспективі. Коли суспільство зрозуміє роль керівника й відповідно ставитиметься до його призначення або вибору, то, можливо, ми й жити станемо краще.

Валентин БОНДАРЕНКО, Київ
Газета: