ЩОДЕННИК

4 жовтня

Колись, розмовляючи зі своєю шістдесятилітньою знайомою, почула її зізнання: «Коли заходжу в автобус, то дуже важко моїм ногам дається перший східчик. А щоб його подолати якомога швидше, то зібравшись, піджимаюся і водночас подумки даю собі команду: «і-і, р-раз!»

Пригадую її оте «і-і, рраз!» щоразу, коли треба подолати чергову перепону, сходинку в житті. Іноді це займає одну мить, а іноді отой рахунок затягується на місяці, ба! — навіть на роки. Що поробиш, іноді бувають і прорахунки. Зрештою, в мене теж усе, як і в людей.