16 жовтня
Мабуть, від невлаштованості в житті людина душею і поглядами постійно знаходиться ніби в завислому стані. Отоді й керує нею бажання шукати, пробувати, вибирати. Напевне, саме тому хтось колись і придумав вибори. Але мене чомусь найбільше цікавить передвиборна метушня, словесні баталії на вулицях, а не результати і обрані. Саме тоді й видно — кому чого не вистачає: комусь — влади, комусь — грошей, а декому — просто слухачів.
Я на вибори не ходжу — принципово. Колись, в одній із розмов, на мій закид про те, що нам тепер живеться не вельми добре, хтось «обрізав»: «Самі ж за самостійність голосували. От і майте.» Тепер за всім цим інколи спостерігаю. Просто так, із цікавості. І на вибори не ходжу: ані легка влада, ані великі гроші, ані захриплі оратори мене не цікавлять.
