Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

ЩОДЕННИК

12 серпня, 2010 - 00:00

12 серпня

Дивлюся інколи по TV дурнуваті реаліті-шоу та інші шоу і помічаю, що деякі слова в нас, в Україні, і там, у Росії, ми вже сприймаємо по-різному. От, наприклад, якби мені сказали: «Убирайся!», — я б це однозначно сприйняла як «пішла геть!». А в Росії це означає «прибери». Або, наприклад, слово «брутальный». У нас воно асоціюється з грубістю, навіть хамством («брутально вилаявся»). А в них «брутальный», без сумніву, звучить як комплімент, щось схоже на мужність (стосовно зовнішності).

У нас «мобілки» — у них «мобилы»... Або, скажімо, цікаве слово «стремно». У нас я такого ніколи не чула — «чиста русский проект».

А от слова-паразити практично однакові: «типа». «блин», «как бы», «на самом деле», «значит», «так сказать». А також, звісно, матюки. І що жахливо — у молоді це стає нормою.

Ось такі в мене начебто невтішні спостереження.

Анастасія МОРОЗОВА, Київ
Газета: