Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

ЩОДЕННИК

12 січня, 2002 - 00:00


12 сiчня

Нещодавно порахували і мене. До квартири ввійшли чоловік і жінка, перед цим, звичайно, відрекомендувавшись обліковцями по перепису населення. Вони ставили запитання, іноді пояснюючи дещо. Я, іноді знітившись від не зовсім коректного запитання, правдиво відповідала. Невдовзі «переписники» пішли, а в мене на душі було якось дивно — ніби все й так, а ніби щось і ні.

Сьогодні зустріла сусідку. Розговорилися. Виявляється, вона тих «переписників» ще й чаєм пригощала. А я тільки тепер зрозуміла, що було не так: часи ніби й нові настали, а живемо по- старому. Відповідаємо на некоректні запитання стороннім людям, спокійно впускаємо їх до своєї оселі, навіть не перевіривши їхніх посвідчень, ба!— навіть чаєм пригощаємо, не задумуючись над тим, кому це потрібно?

Віра ЗАГОРОДНЯ, Канів
Газета: