Я познайомився зі старим мудрим головою колгоспу, і він розповів повчальну історію, майже притчу. У їхньому селі один принциповий батько здуру засадив сина до тюрми. Син відсидів, повернувся, випили вони з батьком, і той почав докоряти синові тюрмою. Той образився, вдарив старого – і вбив. Голова колгоспу пішов до вдови вбитого й каже: від тебе залежить, чи син знову сяде. Проте, якщо сяде, – ти зостанешся на старість зовсім сама, пропадете обоє. Коротше, облаштували справу так, що син лишився на волі, при матері.
Однак тепер же десь треба влаштувати його на роботу, а хто його тут візьме, адже всі все знають! І тоді голова придумав геніальну річ: поставив того хлопця на нічну посаду, подалі од «трудового колективу» – сторожем коло ставка з колгоспними коропами та одночасно сторожем колгоспного саду! Тепер ніхто там не бракон’єрствує, всі просто обходять стороною спокусу.
№179 19.09.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»
