29 вересня
Політикам, які борються за владу, треба обачніше вживати слово «порядок». Тому що народ і влада вкладають у нього різне значення.
У мене задзвонив телефон:
— Здрастуйте, це жек. У вас у квартирі проживає чорнобилець. Передайте йому, що треба прийти до нас і написати заяву про надання пільг.
— Вважайте, що вже передав. Я і є чорнобилець. Тільки навіщо заява, адже ці пільги нам встановлено законом? — Такий новий порядок!.
Це була тільки бухгалтер житлово-експлуатаційної контори, але для нас, обивателів, жек представляє владу майже так само, як і міліція. Значить, владі тепер потрібна моя заява? На мою вимогу бухгалтер показала основу нового «порядку». Це був лист, підписаний і розісланий по житлових конторах обласним казначейством. Воно й наказувало надавати пільги для оплати квартир і житлово-комунальних послуг тільки за наявності заяви чорнобильця і копії його посвідчення. Але заяву необхідно починати словом «Прошу». А 1986 року до Чорнобиля я не просився. Військком — теж влада — прислав повістку, що починається словом «Наказую». Я зібрався і поїхав. Місяць вивозив радіоактивне сміття з території станції. А потім, коли ліквідатори голодуваннями і демонстраціями домоглися у влади «Закону про статус потерпілих», я просто приніс у жек копію посвідчення. І це був нормальний порядок.
Чиновник Д. без зайвих зволікань по-своєму витлумачив і Закон, і поняття порядку. Чому у влади такі невмілі руки? За що не візьметься… І чому ми так покірно мовчимо, коли вона нас принижує?
Я взяв папір і почав свою заяву: «Вимагаю надати мені пільги, встановлені згідно до Закону» …Я розумію, що порушив канон діловодства, зате відновив нормальний пребіг подій.
