16 грудня
Ніч Святого Миколая — загадкова для дітей і дорослих, бо під її темно-чорнильною вуаллю, як у шляхетної дами, прихована сама таємничість: саме тоді, опівночі, з неба до людей на землю, по місячно-кришталевій доріжці, встеленій намистом із дрібненьких зірок, на своїх, нанизаних сріблястими дзвіночками ѓринджолятах, спускається з неба Святий Миколай. В ту далеку та нелегку для себе дорогу він вирушає разом зі своїми помічниками — маленькими янголятками, котрі допомагають йому в ту чарівну ніч розносити подарунки лише слухняним діточкам. Але, певно, то не так! Бо Святий Миколай — добрий, і тому навіть неслухняним дітям, аби виправити їхній непослух, теж покладе під подушку разом із маленькою різочкою і свій невеличкий пакуночок.
А якщо ще щось залишиться на дні його великої і тяжкої торби, то обов’язково перепаде від нього дарунок і комусь із дорослих, котрим буде особливо зворушливо і приємно, бо своїми спогадами зможуть в ту ніч доторкнутися до казки і заглянути в своє далеке дитинство.
