Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

ЩОДЕННИК

27 травня, 2009 - 00:00

27 травня

Є в мене знайомий, який повторює: я ж тобі казав, а ти не вірила... І так постійно. Маг, думала перші декілька разів. Ну, не може ж людина знати наперед, як воно буде. Але згодом зрозуміла — цей молодик просто наполеглива, цілеспрямована людина, яка вперто йде до мети.

І так може кожен. «Ідеш влаштовуватись на роботу, думай тільки про перемогу, ти ж не від нудьги закінчила ВНЗ із червоним дипломом, і це не лише доля привела тебе до сходів газети «День», — намагався парубок налаштувати мене на потрібну хвилю перед випробним терміном у зазначеній установі. Пам’ятаю, як після першого дня практики, стоячи на зупинці, я підняла голову, поглянула на вивіску газети й подумки закляла: «Я працюватиму тут, обов’язково працюватиму». І що ви думаєте, виявилося, я також наділена магічними вміннями. Згодом втілила в життя ще одну нездійсненну, як мені завжди здавалося, мрію — придбала ноутбук за зароблені власноруч кошти (щоправда, мама трішки доклала, ну, трохи більше половини). І це тільки початок, попереду на мене чекає комфортний Лексус, мандри Європою, романтична подорож до Парижа...

До речі, той самий наполегливий молодик нещодавно сказав мені: «Ти все одно станеш моєю дружиною, от побачиш...»

Альона КУГУК, «День»
Газета: